138
Більшість роботодавців не бачить різниці у зарплатних очікуваннях чоловіків та жінок — дослідження
— Казна та Політика
Попри війну та структурні зміни в економіці, гендерний розрив в оплаті праці залишається відчутним. Формально більшість роботодавців не бачать проблеми.
Три чверті компаній не відстежують системно питання гендерної рівності в зарплатах і переконані, що різниці в очікуваннях фінансової компенсації чоловіків і жінок немає. На рівні індивідуального найму все виглядає як справа конкретного кандидата. Але детальніші відповіді респондентів демонструють іншу логіку.
Про це йдется в дослідженні «Барометр ринку праці», яке щороку проводить компанія GRC.ua.
Що виявили
Аналітики компанії GRC.ua з’ясували, що роботодавці більш охоче наймають жінок на історично «чоловічі» позиції, проте досі існує гендерний розрив у зарплатах.
Більшість роботодавців не бачить різниці у зарплатних очікуваннях чоловіків та жінок. Лише кожна п’ята компанія фіксує гендерну нерівність у побажаннях розміру окладів.
Найчастіше жінки готові працювати за зарплату, нижчу на 11−20% за аналогічний обсяг роботи чоловіків.
22% роботодавців визнають, що жінки зазвичай готові працювати за меншу оплату, ніж чоловіки. Ті компанії, які помічають різницю в зарплатних побажаннях, зазначають: найчастіше жінки погоджуються на оплату на 11−20% нижчу за той самий обсяг роботи.
Цей діапазон майже співпадає з офіційними оцінками гендерного розриву в оплаті праці в Україні. Global Gender Gap Report 2025, який щороку публікує World Economic Forum, зазначив pay gap в Україні на рівні 18%.
Гендерний розрив у зарплатах відтворюється не лише через системні перекоси, а й через переговорну поведінку, яку бізнес часто сприймає як ринкову реальність.
Зміна тренду
Кожен десятий вважає, що за останні кілька років зарплатні очікування жінок вирівнялися з бажаними окладами чоловіків.
Ще 7% компаній навіть фіксують нову тенденцію останніх років: жінки іноді декларують вищі побажання щодо оплати. Це поки що точкові сигнали, але вони свідчать про поступову зміну поведінкової моделі.
Галузі
Гендерний розрив в оплаті праці існує практично в усіх секторах економіки.
Близько 24% цього розриву пов’язано з тим, що жінки надмірно представлені у відносно низькооплачуваних сферах, таких як освіта, охорона здоров’я та догляд.
Яка проблема
Дослідження «Барометр ринку праці» підсвітило ключову проблему не лише в галузевій структурі, а й у відсутності системного моніторингу. Коли компанія не аналізує різницю в оплаті праці за розповсюджене явище, вона не бачить і причин для корекції. Рівність стає питанням індивідуальної домовленості, а не корпоративної політики.
Що у світі
На глобальному рівні, згідно з Global Gender Gap Report 2025 від World Economic Forum, економічний гендерний розрив скорочується повільно. За нинішніх темпів світу знадобляться десятиліття для того, щоб досягти повного паритету в оплаті праці.
Україна рухається в загальноєвропейській динаміці, але без прискорення управлінських змін цей процес також розтягнеться на тривалий період.
В умовах війни, міграції та дефіциту кадрів кожен відсоток недооціненої праці означає втрачений ресурс. Рівна оплата праці впливає не лише на індивідуальний дохід, а й на споживчий попит, податкову базу та фінансову стабільність домогосподарств.
Думка бізнесу
Аналітики компанії GRC.ua фактично зафіксували розрив між сприйняттям і реальністю роботодавців. Більшість бізнесу вважає, що проблеми немає. Частина визнає різницю, але трактує її як наслідок очікувань кандидатів. І лише незначна частка компаній підходить до питання як до елементу системної політики.
Війна змінила український ринок праці швидше, ніж будь-які державні програми за попередні десятиліття. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.
Гендерні ролі, які роками здавалися сталими, сьогодні втрачають свою непорушність. Але разом із новими можливостями існують старі дисбаланси.
Нагадаємо, раніше писали, що в 2023 році за загальними балами Індексу Україна займає 20 місце у рейтингу з 27 країн ЄС та України, випереджаючи такі вісім країн Європейського союзу, як Хорватія, Кіпр, Естонія, Словаччина, Греція, Чехія, а також Угорщина та Румунія.
Як повідомляли у звіті Українського жіночого фонду, активність на ринку праці є традиційно нижчою для жінок і близькою до середньоєвропейського рівня. Це є свідченням того, що жінки стикаються з більшими бар’єрами при виході на ринок праці та підтриманні безперервної трудової діяльності.
Найбільш економічно активними є жінки у Литві (54,1%) та Швеції (52,8%).
Тривалість трудової діяльності у жінок також є нижчою і становить в середньому 29 років, тоді як у чоловіків — 31,5 року.
Довідка Finance.ua:
- Жінки складають понад 80% зареєстрованих безробітних в Україні.
- Серед безробітних в Україні фіксується значна гендерна дипропорція: 82% складають жінки, що значною мірою поснюється мобілізацією та воєнним станом. У віковій структурі найбільша частка безробітних припадає на осіб віком 36−54 роки, тоді як молодь (18−25 років) становить лише 6,4%.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Декретна відпустка коротша в 9 разів: що готують в Раді
Більшість роботодавців не бачить різниці у зарплатних очікуваннях чоловіків та жінок — дослідження
Кількість порушень митних правил зросла на чверть
Україна та Австрія домовилися про спільну відбудову доріг та житла
ДПС назвала компанії-лідери зі сплати «податку на Google»
За рік інвестиції українців в ОВДП зросли більш ніж на 50%
