689
Для роботодавців пропонують запровадити квоту на працевлаштування учасників бойових дій — законопроєкт
Група народних депутатів зареєструвала у парламенті законопроєкт № 13180 щодо сприяння працевлаштуванню учасників бойових дій та забезпечення їх економічної самостійності.
Про це пише Судово-юридична газета.
Передбачається забезпечення права УБД на працю шляхом:
1. Віднесення до джерел формування коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття коштів, отриманих від сплати фінансових санкцій за невиконання квоти працевлаштування УБД;
2. Запровадження для роботодавців з чисельністю працівників понад 8 осіб квоти для працевлаштування УБД у розмірі 5% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за попередній календарний рік.
Крім того, пропонується, що до виконання зазначеної квоти робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості громадян, розмір оплати праці кожного з якого перевищує розмір мінімальної зарплати.
У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці такого працівника, він не має право враховувати таку особу у виконання квоти. Така норма запрацює після 1 року з дня припинення війни.
Підхід пояснюється тим, що до кінця дії воєнного стану більшість УБД знаходяться на службі, і відповідно процес демобілізації займе від 6 місяців до року. Саме тому, пропонується, що на час війни та рік після квота буде складати 2%.
3. Запровадження позитивного механізму стимулювання роботодавців при працевлаштуванні УБД. Так, роботодавцю, який за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, працевлаштовує строком не менше ніж на один рік УБД компенсуються 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше подвійного розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати компенсації. Загальна тривалість виплати компенсації становить шість місяців.
4. Запровадження негативного механізму стимулювання роботодавців при працевлаштуванні УБД — у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування УБД з нього стягується штраф за кожного непрацевлаштованого громадянина у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
5. До 1 січня 2028 року встановлюється ЄСВ для УБД на рівні мінімального страхового внеску аналогічно, як це передбачено для резидентів Дія Сіті.
6. Запровадження пріоритетності надання державної допомоги для УБД при здійсненні ними підприємницької діяльності. Особливо це стосується державної допомоги при здійсненні сільськогосподарської діяльності.
Крім того, законопроєкт містить технічну поправку щодо виправлення ситуації із наданням державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва. Із введенням в дію Закону «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» втрачає чинність Господарський кодекс і відповідно втрачають зміст будь-які положення, які містять посилання на нього. Відтак, з 28 серпня 2025 року положення частини першої статті 12 Закону «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» не можуть бути застосовані на практиці, а суб’єкти не зможуть отримати державну підтримку, передбачену цим Законом.
Як зазначають народні депутати, станом на початок 2025 року, згідно з даними Міністерства у справах ветеранів, в Україні нараховується близько 1 мільйона осіб, які мають статус учасника бойових дій. При цьому, ця цифра буде зростати.
І, відповідно, буде зростати потреба у створенні ефективних механізмів соціальної реінтеграції, перш за все, створення правових умов для працевлаштування учасників бойових дій, а також забезпечення пріоритетності надання державної підтримки при відкритті та веденні ними власного бізнесу.
Чинна нормативна база окремо не регулює працевлаштування учасників бойових дій (УБД) та, відповідно, не передбачає пільг для роботодавців, які беруть на роботу таких учасників. По суті, держава лише регулює ситуацію, коли військовий отримав інвалідність внаслідок війни, тоді на нього поширюються гарантії, які передбачені законодавством, для осіб з інвалідністю.
Наприклад, для роботодавців, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — одного робочого місця. За невиконання цього нормативу роботодавець притягується до відповідальності.
Також відповідно до Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для роботодавців, у яких працюють особи з інвалідністю, встановлено єдиний внесок у розмірі 8,41%.
Ситуація із працевлаштуванням УБД виглядає критичною. На чому неодноразово наголошують представники профільного міністерства.
Саме тому, в листопаді 2024 року Уряд схвалив Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2024−2027 роках. Однією із фундаментальних цілей, згідно цього документа, є забезпечення працевлаштування ветеранів, при цьому показниками досягнення цієї цілі є удосконалення стимулюючих механізмів підтримки роботодавців щодо працевлаштування ветеранів.
Відтак, пропонується запровадити квоту та гарантії для працевлаштування УБД аналогічні до тих гарантій, які передбачені для осіб з інвалідністю. Тим більше, що механізм, запроваджений Законом «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» показав себе на практиці, як ефективний.
За матеріалами: Судебно-юридична газета
Поділитися новиною
