Житловий кодекс скасовують: що буде з неприватизованим житлом (думка юриста)

341

16 липня 2025 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт № 12377 «Про основні засади житлової політики».

У мережі поширюється інформація про те, що громадян будуть виселяти з неприватизованого житла, незалежно від того, скільки років вони там прожили.

Читайте також

Як зміниться київський ринок оренди у вересні: експерти назвали тенденції

Що ухвалюють народні депутати:

визначення принципів, пріоритетів і завдань житлової політики, які відповідатимуть міжнародним стандартам;
заміна застарілого Житлового кодексу України;
запровадження обов’язкового затвердження регіональних житлових стратегій, які будуть базуватися на Державній стратегії;
створення умов для розвитку державно-приватного партнерства;
формування житлового фонду для доступної оренди, фонду службового та соціального житла;
передбачення можливості доступної іпотеки для економічно активних громадян;
стимули для інвесторів: закон передбачає державно-приватне партнерство, пільгові кредити, податкові преференції та створення операторів доступного житла;
модернізація житлового фонду шляхом встановлення мінімальних вимог до якості житла, впровадження програм оновлення старих будинків і запуск пілотних проєктів з реновації;
цифровізація житлової сфери через створення єдиної інформаційно-аналітичної системи та електронного реєстру заявок і фондів доступного житла.

Усі чинні раніше закони — скасовуються

Крім того, законопроєктом передбачається: заборона на відчуження державного та комунального житлового фонду, призупинення приватизації такого житла. У законопроєкті є невеликий, але дуже важливий розділ: «Визнати таким, що втратив чинність», а саме — Житловий кодекс України, ухвалений у 1983 році з усіма змінами, а також Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» 1992 року.

Читайте також

На що варто звертати увагу при виборі житла

«Тобто, після того, як цей законопроєкт буде остаточно прийнятий і на його основі скасують закон про приватизацію житла, а сам закон набуде чинності після завершення воєнного стану, то всі, хто не встигне приватизувати своє житло до цього часу, можуть залишитися без нього. Приватизоване житло, яке вже перейшло з державної у приватну власність, ніхто не забиратиме», — пояснює адвокатка Марія Левченко.

По суті, у цьому законопроєкті відсутня відповідь на запитання, що робитимуть з українцями, які мешкають у неприватизованому житлі. Хоча зрозуміло, що законопроєкт відкриває можливість підрахувати, скільки в Україні приватизованого і неприватизованого житла.

«Тобто, буде проведена своєрідна ревізія, щоб зрозуміти, скільки і якого житла є, і потім його перерозподілити. А що буде з людьми, які нині проживають у такому житлі — в законопроєкті нічого не сказано. Зате у цьому ж законопроєкті чітко прописано в статті 24, що якщо член сім’ї припиняє трудові відносини — підлягає виселенню», — зазначає адвокатка.

Мешканці неприватизованих кімнат у гуртожитках

Якщо цей законопроєкт ухвалять, існує велика ймовірність, що дуже багато мешканців гуртожитків, які колись належали підприємствам та організаціям, буквально опиняться на вулиці, вважає рієлторка Світлана Водянник.

Читайте також

Скільки треба сплатити за перший внесок по «єОселі» — регіональний розподіл

«Досі є гуртожитки, в яких люди живуть уже 20−30 років. Колись вони отримали кімнату від підприємства, на якому працювали, чекали на квартиру. Але підприємство закрилось, житло більше не будують, а люди й досі живуть у гуртожитках, які за ці роки не раз переходили з рук у руки, змінювалися власники. Людям нікуди подітись, і головне — не виходить приватизувати це житло. Навпаки, їх намагаються виселити, щоби перепланувати гуртожиток у житловий будинок і продати вже готові квартири. Цим людям особливо не позаздриш, а таких — тисячі», — розповідає рієлторка.

Поки цей законопроєкт не прийнято остаточно, у громадян ще є час на приватизацію. Тож, поки не пізно, краще не зволікати з цим процесом, радять юристи.

Читайте також

Експертка відповіла, чи піднімуться ціни на оренду квартир восени

У тому, що його ухвалять, сумнівів майже немає. Як зазначила його авторка, нардепка Олена Шуляк, законопроєкт № 12377 — лише перший крок до житлової реформи й «маяк» для траншу у 300 млн євро від ЄС. Своєчасне ухвалення і набуття чинності Законом «Про основні засади житлової політики» — до кінця грудня — дасть Україні можливість отримати понад 300 млн євро в межах програми Ukraine Facility. Цей закон є одним з індикаторів для виплати чергового траншу ЄС.

🧐 Розсилка Finance.ua про гроші. Це помічник, який допомагатиме поводитися розумно з грошима. Тут ви знайдете практичні поради, перевірені сервіси, секрети економії та заробітку, які будете отримувати 1 раз на 2 тижні на вашій пошті. Долучайтеся та отримуйте найкорисніший контент від нас!