782
Як працюватиме новий податок з цифрових платформ — пояснення Гетманцева
— Казна та Політика
Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Документ запроваджує міжнародні стандарти автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через маркетплейси, сервіси таксі, доставки, оренди житла та інші цифрові платформи, а також створює умови для прозорого оподаткування таких доходів.
Про це в інтерв’ю пресслужбі Апарату Верховної Ради розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За словами Гетманцева, закон складається з кількох блоків: міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, спрощення виконання податкових обов’язків операторами платформ в Україні та оподаткування доходів фізичних осіб-резидентів, отриманих через такі сервіси.
Окремі норми набудуть чинності вже з 1 листопада, зокрема щодо обов’язкової реєстрації операторів платформ у Державній податковій службі. Водночас більшість положень закону почне діяти з 1 січня 2027 року.
Гетманцев повідомив, що порівняно з початковою редакцією Міністерства фінансів законопроєкт був суттєво доопрацьований.
Зокрема, із документа вилучили норму про обов’язкове розкриття банківської таємниці. Також було відмовлено від ідеї спеціальних банківських рахунків, до яких могла б отримати доступ податкова служба.
Крім того, до закону включили пільгу на продаж товарів у межах 2 тис. євро без оподаткування. Також фізичним особам-підприємцям дозволили працювати через цифрові платформи, тоді як у попередній редакції це обмежувалося.
Він упевнений, що закон буде стимулювати перехід до офіційної зайнятості, але ФОПів не стане більше.
Податки утримуватимуть самі платформи
Однією з ключових новацій стане механізм автоматичного адміністрування податків. Цифрові платформи самостійно утримуватимуть податок із доходів користувачів та перераховуватимуть його до бюджету.
Також закон передбачає пільгу для продажу товарів через цифрові платформи. Доходи від реалізації товарів на суму до 2 тис. євро на рік не підлягатимуть оподаткуванню.
Крім того, для доходів, отриманих через цифрові платформи, запроваджується знижена ставка оподаткування. Якщо зараз сукупне податкове навантаження становить 23% (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір), то після набуття законом чинності ставка становитиме 10%, без сплати військового збору.
За словами Гетманцева, ставка безпосередньо пов’язана з військовим збором. Наразі військовий збір діє за ставкою 5% на період воєнного стану та протягом трьох років після його завершення. На четвертий рік після скасування воєнного стану ставка збору знизиться до 1,5%. Відповідно податкова ставка для доходів через цифрові платформи також буде скоригована. Після завершення трирічного періоду вона становитиме 6,5%, а після повного скасування військового збору — 5%.
Подавати декларацію більшості користувачів не доведеться
За словами Гетманцева, користувачам зареєстрованих цифрових платформ не потрібно буде самостійно подавати податкові декларації.
Реєстр операторів платформ буде доступний на сайті ДПС. Якщо особа користуватиметься платформою, яка не зареєстрована в Україні, для неї діятимуть загальні правила оподаткування.
Голова комітету зазначив, що доходи через цифрові платформи отримують до пів мільйона громадян України, серед яких кур’єри, водії таксі та продавці товарів.
«Для такої великої кількості людей норма про обов’язок подання декларацій є надто обтяжливою. Закон же покликаний спростити життя українців. Єдина вимога — працювати через зареєстровану платформу. Реєстр операторів платформ буде доступним на сайті ДПС. Якщо ж людина працює через незареєстровану платформу, то діятимуть загальні правила оподаткування. При цьому самі платформи зацікавлені у реєстрації, адже зареєстровані оператори отримують конкурентну перевагу як легальний бізнес», — уточнив Гетманцев.
За його словами, понад 95% громадян продають через платформи товарів менш ніж на 2 тис. євро на рік. Тому більшість користувачів, які не займаються торгівлею на постійній основі, не відчують суттєвих змін.
Як це працюватиме
На платформи покладаються чотири обов’язки. В першу чергу, оператори платформ мають зареєструватися в ДПС, якщо продавці з України отримують доходи через такі платформи.
Також платформи мають реально ідентифікувати особу. Це означає, що з цими сервісами не зможуть працювати громадяни, які приховують особу чи є анонімами.
Платформи товарів оподатковують дохід користувача від 2000 євро на рік за ставкою 10% і перераховують ці гроші до державного бюджету.
Своєю чергою платформи послуг оподатковують доходи від нуля і так само перераховують гроші до бюджету. Крім того, платформи мають надати податковим органам інформацію про доходи, які отримав продавець.
«Раніше всі мали заповнювати декларацію, заходити до електронного кабінету, звіряти, скільки коштів отримали впродовж року. А тепер людина навіть не відчуватиме, що щось відбувається. Тепер ця робота перекладена на платформи, які зроблять усе одним кліком», — пояснив нардеп.
Наприклад, якщо в службі доставки працює 100 тисяч кур’єрів, то їх усіх потрібно ідентифікувати, здійснювати облік доходів й утримати податки. Питання лише в тому, щоб це відбувалося автоматично.
«Тому ми обговорили з представниками платформ, що вони здійснять одноразові інвестиції в розробку програмного забезпечення. Далі робота буде така сама проста, як і до цього. Крім того, міжнародні платформи, які вже звітують про доходи продавців іншим країнам, які приєдналися до DPI, уже налаштувати усі необхідні процеси і тепер можуть просто поширити їх і на продавців з України. 50 років тому була б потреба тримати третину бухгалтерів, щоб це все обліковувати. Сьогодні цифровізація дає нам можливість робити це взагалі без участі людини. Тому і потрібне програмне забезпечення», — зазначив Гетманцев.
Звітування операторів платформ здійснюватиметься раз на рік в електронній формі. Українські оператори та оператори з країн, які не приєдналися до DPI, звітують напряму Україні. Оператори-нерезиденти зможуть використовувати спеціальне портальне рішення Державної податкової служби.
Оператори платформ з країн, які приєдналися до DPI (кваліфіковані оператори), звітують до податкових органів у своїй юрисдикції, а в подальшому Україна обмінюватиметься цією інформацією з відповідною країною в рамках міжнародного автоматичного обміну.
«Тобто якщо людина продає на 10 платформах, а на кожній отримує з продажу 1000 євро доходу на рік, Податкова порахує і скаже, що з доходу у 8 000 євро потрібно заплатити 10%», — уточнив голова Комітету.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
