272
Продаж на OLX, Prom і Rozetka: кому і за що доведеться сплачувати податки
— Казна та Політика
9
червня 2026 року Верховна Рада України
ухвалила в цілому законопроект № 15111-д
«Про внесення змін до Податкового
кодексу України та деяких інших
законодавчих актів України щодо
впровадження міжнародного автоматичного
обміну інформацією про доходи, отримані
через цифрові платформи», який у народі
назвали «податком на OLX».
Цей
законопроєкт — один із структурних
маяків у програмі співробітництва
України з Міжнародним валютним фондом.
Він стосується як українських, так і
міжнародних цифрових сервісів, зокрема
Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших. Мається на
увазі, що в результаті ухвалення та
початку дії цього закону продажі та
надання послуг в інтернеті стануть
повністю прозорими.
Згідно
з текстом, який раніше у своєму
телеграм-каналі оприлюднив народний
депутат України Ярослав Железняк,
оператори цифрових платформ — як
українських, так і закордонних — будуть
визначені як податкові агенти. На них
покладається обов’язок автоматичного
стягнення податків з громадян, які
продають товари або послуги на цих
цифрових платформах. Ставка податку —
10%, військовий збір додатково стягуватися
не буде.
Йдеться
про будь-який із видів діяльності, який
здійснюється продавцем через платформу
за винагороду, а саме:
- надання в оренду нерухомого майна (житлової та нежитлової нерухомості), а також будь-якого нерухомого майна та місць для паркування;
- особисті послуги;
- продаж товарів;
- надання в оренду транспортних засобів.
Цифрові
платформи, про які йдеться, — це насамперед
сервіси OLX, Prom.ua та маркетплейс Rozetka, що
надають свої майданчики для продажу
різноманітних товарів та послуг. Продажем
на них займаються як юридичні, і фізичні
особи. Також під пильну увагу податківців
потрапили сервіси таксі Uber, Bolt та Uklon,
сервіс доставки Glovo та інші подібні
платформи.
Передбачається,
що Податковий кодекс України поповниться
новою статтею «Міжнародний автоматичний
обмін інформацією про доходи, отримані
через цифрові платформи», в якій буде
розписано основні вимоги комплексної
перевірки користувачів, ідентифікацію
підзвітних продавців та подання звітів
до Державної податкової служби України.
Доопрацьована
редакція № 15111-д, підготовлена профільним
комітетом, суттєво змінила початкову
модель регулювання. З фінального тексту
вилучили норми про обов’язкове відкриття
спеціальних рахунків для продавців та
положення про розкриття банківської
таємниці. Замість обов’язкового подання
декларацій у випадках перевищення
встановлених лімітів податкове
зобов’язання визначатиметься безпосередньо
наглядовим органом. Також із тексту
прибрали ризики автоматичного визнання
трудовими відносин між платформами та
продавцями.
Читайте також: Онлайн-еквайринг для ФОП: як банки допомагають продавати в інтернеті без маркетплейсів
Для
більшості людей, які час від часу продають
свої старі речі — телефон, велосипед
чи одяг — нічого не зміниться. Продажі
впродовж року на загальну суму до 2 тис.
євро (в еквіваленті) податківців не
цікавитимуть. Якщо кількість операцій
не перевищує 30, інформація про них до
податкової передаватись не буде.
Мета
— щоб держава отримала можливість
контролювати тих, хто фактично веде
підприємницьку діяльність без належного
оформлення. Самі фізособи подавати
декларацію не зобов’язані; за них податки
порахує цифрова платформа.
Коли це все почне працювати?
Законопроект
має ще підписати президент України
Володимир Зеленський.
Нові
правила наберуть чинності не раніше
січня 2027 року. Водночас, за словами
народного депутата Ярослава Железняка,
фактичний запуск механізму може відбутися
пізніше, оскільки для його роботи
необхідно підписати міжнародні
меморандуми та налагодити систему
обміну інформацією між державними
органами та цифровими платформами.
Повноцінно закон почне працювати ближче
до 2028 року, прогнозує Железняк.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
