0 800 307 555
0 800 307 555

Роботодавці відчувають нестачу кадрів, хоча прикордонники не фіксують масового виїзду молоді — експерт

Особисті фінанси
77
Роботодавці відчувають нестачу кадрів, хоча прикордонники не фіксують масового виїзду молоді — експерт
Роботодавці відчувають нестачу кадрів, хоча прикордонники не фіксують масового виїзду молоді — експерт
Після рішення Кабінету Міністрів, що дозволило молодим хлопцям віком від 18 до 22 років безперешкодно виїжджати за межі країни, на ринку праці склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, бізнес заявляє, що хлопці масово звільняються та «тікають» з країни, а з іншого боку, Держприкордонслужба не фіксує сплеску виїзду чоловіків цієї вікової категорії.
Про це заявив президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак у коментарі УНІАН.
За його словами, останніми роками роботодавці гостро відчувають дефіцит кадрів та стикаються з рядом проблем через масову міграцію та мобілізацію. Зростають витрати на рекрутинг, довше триває навчання новачків, змінюються графіки та підвищуються зарплатні очікування кандидатів на стартових позиціях.
Чумак зазначає, що в цьому контексті з найбільшими складнощами стикаються робітничі спеціальності, сфери логістики, будівництва та охорони здоров’я.
Він вказав, що Державний центр зайнятості також фіксує нестачу кваліфікованих робітників, а Федерація роботодавців називає серед найдефіцитніших позицій для працевлаштування водопостачання, енергетику та медицину.
У цих умовах потенційний відтік хлопців віком 18−22 років може стати дуже болісним для роботодавців, що змушує їх «бити на сполох».

Чому відчуття бізнесу не збігається з цифрами прикордонників

За словами Чумака, на практиці бізнес дійсно відчуває нестачу молодих кадрів, навіть без стрибка офіційних перетинів кордону.
Причин на це кілька:
  • частина молоді переходить у самозайнятість, фриланс або роботу в «тіні»;
  • відбувається внутрішня міграція в межах України;
  • багато хто навчається за кордоном без негайного працевлаштування;
  • діють різні категорії відстрочок і винятків;
  • існують поодинокі неофіційні маршрути виїзду, що не потрапляють у легальну статистику.
«Усе це створює „ефект відтоку“ на локальних ринках праці навіть без стрибка офіційних перетинів кордону», — каже президент Асоціації приватних роботодавців.
Він також пояснив, що це явище найсильніше відчувається у прифронтових регіонах через прагнення батьків убезпечити своїх дітей. І якщо рішення Кабміну дійсно призведе до ще масовішого виїзду молоді, Україна ризикує втратити частину свого трудового та інноваційного потенціалу, зазначає фахівець.
«Дивлячись у довшу перспективу, системний виїзд молоді до 22 років посилюватиме дефіцит кадрів, знижуватиме продуктивність та інноваційний потенціал і погіршуватиме демографічний профіль робочої сили», — додає Чумак.
Він відмічає, що неповернення значної частини українців вже загрожує втратою частини ВВП щороку, а Світовий банк прямо вказує на серйозний дефіцит робочої сили як виклик відновленню України.

Як утримати молодь

На думку експерта, потрібні цільові рішення, які б стимулювали молодих людей 18−22 років залишатися в країні та починати карʼєру тут.
Серед можливих рішень Чумак наводить:
  • надання ваучерів на професійну перекваліфікацію;
  • розвиток дуальної освіти під запит роботодавців;
  • оплачувані державою стажування «перше робоче місце»;
  • податкові або регуляторні стимули для роботодавців, що наймають молодь;
  • адресна підтримка надання житла, транспорту, безпеки у прифронтових регіонах або у регіонах релокації для працевлаштування.
«Програми кар’єрного супроводу та повернення молоді (re-entry) у співпраці з університетами та громадами, а також партнерства бізнесу з університетами й ПТУ для швидкого добору й навчання — щоб молодь бачила тут можливості й залишалась працювати в Україні», — підсумовує експерт.
Нагадаємо, що в ритейлі та ресторанному бізнесі фіксують звільнення молодих працівників 18−22 років. За даними Forbes, у мережі з 10 ресторанів у Тернополі та Львові під загрозою перебуває близько 20% персоналу. У «Сільпо» заяви на звільнення поки не перевищують 3% серед 3000 молодих співробітників.
Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський пояснив, що в Україні проживає близько 700 тисяч чоловіків віком 18−22 роки, більшість із них — студенти. На ринку праці реально задіяно лише 200−300 тисяч із цієї групи.
Це становить лише 2−3% від економічно активного населення, яке налічує близько 13 млн осіб. Тому навіть у разі масового виїзду відчутного удару по економіці не очікується.
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас