99
Ошукали «інвесторів» на $275 млн: завдяки витоку даних журналісти викрили дві мережі криптошахраїв
— Кримінал
Дві міжнародні мережі кол-центрів під виглядом інвестицій у криптовалюту упродовж 2021−2025 років виманили у 33 тисяч людей по всьому світу понад 275 мільйонів доларів. Працювали кібершахраї, зокрема, і з України, де орендували приміщення у сім’ї народного депутата Антона Яценка.
Це у межах спільного розслідування під назвою «Імперія шахрайства» викрили журналісти міжнародної організації Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), шведського суспільного мовника (SVT) та 30 інших медіа, в тому числі й Української служби Радіо Свобода.
Розслідування ґрунтується на витоку даних обсягом 1,9 терабайта. Це — таблиці витрат, записи телефонних дзвінків із постраждалими і детальна інформація про суми внесків кожного ошуканого «клієнта». Ці матеріали шведське телебачення отримало від викривача, який пояснив свою мотивацію тим, що хоче «покласти край безкарності шахраїв», але сам побажав залишитися анонімним.
Журналісти консорціуму спільно дослідили ці дві мережі кол-центрів. Вдалось зʼясувати, що одна з них, A.K. Group, має щонайменше три офіси в Тбілісі, столиці Грузії, та з 2022 року отримала понад 35 мільйонів доларів від близько 6 тисяч людей.
Інша кібермережа — це група афілійованих компаній та офісів в Україні, Болгарії та на Кіпрі, які, схоже, працюють під керівництвом управлінської команди в Ізраїлі. Наразі журналістам не вдалося встановити кінцевих власників і офіційну назву бізнесу, але розслідувачі з’ясували, що з 2021-го по 2024 рік ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей на 240 мільйонів доларів.
Шахраї знаходили «клієнтів» через рекламу в соцмережах, втиралися в довіру, обіцяючи захмарні прибутки за інвестиції у криптовалюту чи акції, а також переконували їх встановити на свій пристрій програмне забезпечення для віддаленого доступу, щоб максимально контролювати дії «інвестора». Зрештою, «клієнти» залишались без грошей і прибутків, та часто — з боргами.
В Україні в цієї ізраїльсько-європейської мережі кол-центрів був принаймні один офіс, який працював у Києві щонайменше до початку 2022 року. Звідси працівники компанії, ймовірно, телефонували потенційним жертвам з різних куточків світу.
Криптобізнес на підставних осіб
Усього від діяльності мережі псевдопродавців криптовалют, яка, зокрема, працювала і з України, постраждали люди з понад 30 країн — переважно Канади, Іспанії, Австралії, Великобританії та Південної Африки.
Більшість ошуканих «інвесторів», з якими поспілкувалися журналісти, не змогли повернути свої вкладення, як і отримати обіцяні прибутки.
Один із кол-центрів у Києві, про який дізналися журналісти, працював до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Після цього, відповідно до документів витоку, частину працівників перемістили у Північну Македонію, де для них облаштували тимчасовий офіс, який згодом переїхав до Болгарії. Чи продовжують вдавані криптоброкери, бодай частково, працювати з Києва і досі — достеменно невідомо.
До великої війни до своїх схем ця мережа також залучала й пересічних українців — їм платили гроші за те, щоб ті реєстрували на себе компанії. Керували ж ними насправді кібершахраї, які, швидше за все, перебували за кордоном, а фактичні власники часто не знали, чим займаються зареєстровані на них фірми.
Як псевдопродавці криптовалют знаходять покупців
Методи залучення клієнтів, які використовували міжнародні групи кібершахраїв, досить схожі, хоч журналісти і не змогли встановити зв’язок між ними.
Наприклад, вони вдають з себе справжніх авторизованих трейдерів.
Ошукана інвесторка зі Швеції, яка втратила понад 15 тисяч доларів, розповіла журналістам, що кібершахраї назвалися представниками «бренду» Golden Currencies. Управління фінансового контролю Великобританії внесло Golden Currencies до списку «клонів» авторизованих криптотрейдерів. Цей «бренд» удає з себе фінансову компанію Currencies Direct Financial Markets Limited.
Як встановили журналісти, у своїх шахрайських схемах ці дві міжнародні мережі використовують не лише назви інших компаній, а й імена відомих людей.
Постраждалі від кібершахрайства згадують, що переходили за онлайн-оголошеннями з іменами та зображеннями, зокрема, мільярдера та члена команди президента США Ілона Маска, іспанського коміка Пабло Мотоса, експрезидента Фінляндії Саулі Нііністьо та експрем’єр-міністерки Фінляндії Санни Марін. На запитання OCCRP представники Нііністьо відповіли, що знають про проблему та повідомили правоохоронців, однак відстежити шахраїв не вдалося. Марін у коментарі журналістам зазначила, що їй про це нічого невідомо й згоди на використання своїх фото та імені вона не надавала.
Журналісти встановили, що працівники кол-центрів спершу переконують своїх жертв встановлювати на їхні пристрої Anydesk — програму для віддаленого доступу. Це, мовляв, щоб «допомогти з транзакціями». Отримавши доступ до компʼютерів постраждалих, шахраї запускають програму, яка показує нібито захмарні прибутки від інвестицій в криптовалюту. Насправді ж на цьому етапі кошти жертв уже можуть бути на банківських рахунках, пов’язаних із кібершахраями.
Журналісти поспілкувалися з понад сотнею постраждалих від цих двох шахрайських мереж.
Вони розповіли про те, що віддавали шахраям всі свої заощадження, брали кредити у банках чи позичали гроші в друзів та родичів — все, щоб заплатити за «послуги» фіктивних криптоброкерів. Працівники кол-центрів часто переконували своїх жертв у тому, що ті зможуть повернути свої інвестиції та отримати прибуток лише після наступної транзакції.
Боротьба правоохоронців з кібершахрайством
За словами колишнього генерального секретаря Інтерполу Юргена Штока, онлайн-шахраї у всьому світі щорічно отримують близько 500 мільярдів доларів від своєї діяльності.
«Станом на зараз ми припускаємо, що кіберзлочинність може приносити такі ж прибутки, як і міжнародна торгівля наркотиками. (…) Ноутбук, так би мовити, зараз є найгострішим мечем в арсеналі злочинних угруповань», — сказав він у інтерв’ю OCCRP.
Торік Інтерпол затримав більше п’яти тисяч підозрюваних у фінансових злочинах та конфіскував понад 400 мільйонів доларів, ймовірно, отриманих від шахрайства. Це відбулося у межах міжнародної спецоперації з боротьби з кіберзлочинністю, в якій взяли участь правоохоронці з 40 країн.
За матеріалами: Радіо Свобода
Поділитися новиною
