59
НБУ розкритикував законопроєкт про оподаткування банків: які ризики
Податок на прибуток банків у розмірі 50% банківський сектор у 2023 році сприйняв із розумінням як разовий вимушений крок, зважаючи на «неринкову природу» прибутку в той період. Однак продовження цієї практики в нинішніх умовах створює ризики для подальшого розширення кредитування та здатності банків підтримувати економіку під час війни й повоєнної відбудови.
Про це заявляє Національний банк України.
Екстраподаток суттєво обмежує кредитний потенціал банків
У Нацбанку зазначаються, що можливості банків нарощувати кредитування залежать від запасу капіталу, головним джерелом підтримки якого в умовах війни залишається поточний прибуток.
Прибуток банків зараз має ринкову природу, він сформований за рахунок кредитування та інвестицій в ОВДП, а рентабельність капіталу зменшилася до 50% у 2025 році порівняно з 52% у 2024 році та 59% у 2023 році.
«Віддаючи перевагу отриманню 20 млрд грн доходів зараз (очікуваний фіскальний ефект), ми відмовляємося від 200−300 млрд грн ресурсу в майбутньому для кредитування економіки. Банки сьогодні мають достатні запаси капіталу, однак вони вже дещо вичерпали їх сплатою екстраподатку за підсумками 2023 та 2024 років й активною кредитною експансією у 2024 і 2025 роках», — заявляють у НБУ.
Ефективність для бюджету викликає питання
Половину прибутку сектору генерують державні банки, які все одно перераховують більшу частину отриманих прибутків до бюджету у формі дивідендів.
Саме державні банки, за словами НБУ, передусім відчують негативний ефект, адже значно важче виконувати низку критичних планів із підтримки сфер енергетики та оборони, маючи менші запаси капіталу. Натомість звичайна ставка дасть змогу Міністерству фінансів регулювати рівень капіталу державних банків через дивіденди, обираючи між кредитними портфелями та наповненням бюджету.
За результатами оцінки стійкості 2025 року вже була потреба в докапіталізації окремих державних банків, яка в разі реалізації потребуватиме суттєвих обсягів коштів платників податків.
«Екстраподаток підриває довіру до унікального для бюджету інструменту ОВДП, оскільки дрібніші інвестори (фізичні особи, страховики та фінансові компанії) підвищений податок не сплачують», — наголошує регулятор.
Підвищене навантаження відлякує інвесторів
У Національному банку наголошують, що лише банківський сектор постійно має підвищену ставку податку на прибуток 25% (порівняно з 18% для решти економіки) і вже двічі сплатив 50% фактично. Сектор має найвище навантаження серед усіх секторів економіки — 68 копійок надходжень до державного бюджету на одну гривню доданої вартості.
За 2025 рік сектор забезпечив 11% усіх платежів до державного бюджету (з урахуванням сплачених дивідендів державних банків), тоді як його частка у ВВП становила лише 2,9%.
Банківський сектор єдиний, якому заборонено виплачувати дивіденди (крім державних банків), тож прибуток — єдиний ресурс для його розвитку. Для успішної приватизації державних банків потрібні репутабельні інвестори з довгостроковим баченням, однак для них критично важлива передбачувана пропорційна податкова політика.
Банківська система потребує ресурсів для підтримки економіки
На відміну від кризи 2014−2016 років, банки зараз не посилюють шоки війни для економіки, а згладжують їх. Крім того, вони і далі несуть значний фінансовий та операційний тягар війни, забезпечують безперебійний доступ до своїх послуг для бізнесу та населення. Однак ситуація може дуже швидко змінитися. Водночас інструментарій Національного банку для пом’якшення негативних ефектів від екстраподатку на капітал майже вичерпано, і подальші кроки можуть зірвати план інтеграції в ЄС.
Економіка країни потребує підтримки, а для повноцінної підтримки банківська система (яка за обсягами капіталу вдесятеро менша за систему сусідньої Польщі) має зростати. Екстраподаток нівелює це зростання.
«У підсумку такі точкові рішення не знижують актуальність системної реформи із розширення податкової бази, зокрема за рахунок детінізації економіки, відповідно до меморандуму з МВФ. Натомість системне збільшення навантаження на найбільш прозорий сегмент економіки провокує податковий арбітраж та нівелює зусилля з детінізації економіки», — підсумували в Національному банку.
Нагадаємо, раніше Finance.ua розповідав, що з 1 січня 2026 року для банківського сектору в Україні запроваджено нові податкові умови. Вони стосуються як ставки податку на прибуток, так і порядку врахування збитків минулих років під час оподаткування.
Базова ставка податку на прибуток для банків із 1 січня 2026 року встановлена на рівні 50%. Така сама ставка застосовується протягом 2026 року і до дивідендів, які виплачуються банками. За результатами податкових (звітних) періодів 2026 року банки не мають права враховувати збитки минулих років при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток.
У березні стало відомо, що Данило Гетманцев планує подати законопроєкт про продовження оподаткування надприбутків банків за ставкою 50% у 2027 році.
20 травня він зареєстрував проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
