12 років випробувань для банків: найгучніші націоналізації, рекордні депозити та еволюція облікової ставки

Вчора 09:50

542

Період від 2014 до 2026 років став для української банківської системи одним із найскладніших за всю історію незалежності. Під час Революції Гідності, анексії Криму, війни на Донбасі, масового банкопаду 2014−2016 років, пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення росії 2022 року українські банки пройшли через безпрецедентний стрес-тест.

Цьогоріч до Дня банкіра Finance.ua вирішив згадати про непростий шлях та випробування, які пережив банківський сектор в Україні з 2014 року.

Найгучніші націоналізації банків

За 12 років банківська система скоротилася більш ніж втричі. Станом на 1 січня 2014 року в Україні налічувалось 180 чинних банків. З них 49, що мали іноземний капітал. Зокрема 19 зі 100% іноземним капіталом.

Станом на 1 березня 2026 року — лише 58. З них 27 — з іноземним капіталом, зокрема 20 — зі 100% іноземним капіталом.

Найбільше банків було виведено з ринку через, так званий, «банкопад» 2014−2016 років. Тоді ж, 2016, відбулась найгучніша націоналізація в сучасній українській банківській історії — націоналізація ПриватБанку.

На момент націоналізації ПриватБанк був найбільшим банком України та обслуговував понад 20 млн клієнтів. Через нього проходила значна частина платежів населення та бізнесу.

У 2016 році стало зрозуміло, що довкола банку «згущаються темні хмари». Перевірки Національного банку виявили у ньому ряд проблем:

величезний дефіцит капіталу;
надмірну концентрацію кредитів, виданих компаніям, пов’язаним із власниками ПриватБанку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим;
ризик втрати ліквідності.

«Падіння ПриватБанку» могло спричинити кризу банківського сектору в Україні. За даними НБУ та уряду, більш ніж 90% корпоративних кредитів були видані компаніям, що пов’язані з власниками ПриватБанку.

18 грудня 2016 року ПриватБанк було націоналізовано. Це стало найбільшою банківською операцією в історії незалежної України. Для стабілізації банку держава провела докапіталізацію на сотні мільярдів гривень через випуск ОВДП.

Другою гучною націоналізацією комерційного банку стала націоналізація Сенс Банку. До 2022 року банк працював під брендом «Альфа-Банк Україна», а після початку повномасштабної війни був перейменований у Сенс Банк.

Його попередні власники — російські бізнесмени Михайло Фрідман, Петро Авен та Андрій Косогов вже 28 лютого 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення росії до України, потрапили під персональні санкції Європейського Союзу як російські олігархи, що мають зв’язки з владою.

19 жовтня 2022 року Указом Президента України були введені в дію санкції РНБО проти юридичних осіб російської «Альфа-Груп». Згодом, у грудні, активи підсанкційних осіб в українському банку були заарештовані.

Вже 5 липня 2023 року Україна запровадила безпрецедентні 10-річні санкції безпосередньо проти акціонерів Альфа-Груп (Фрідмана, Авена та Косогова). Це рішення передбачало повне блокування їхніх активів в Україні. 21 липня 2023 року Сенс Банк було націоналізовано.

Після ухвалення спеціального закону банк був переданий у власність держави за символічну 1 гривню. Він став п’ятим державним банком України. В результаті частка активів державних банків в Україні перевищила 50%.

2014−2026 роках саме ПриватБанк і Сенс Банк стали найбільш відомими прикладами класичної націоналізації. Водночас за цей період десятки банків були виведені з ринку через неплатоспроможність. Деякі банки з російським капіталом втратили ліцензії і були ліквідовані. Також відбулось посилення контролю держави над уже державними банками — Ощадбанк, Укрексімбанк та Укргазбанк.

Як змінювались депозитні ставки 2014−2026 роках

2014−2015 роках українські банки переживали гостру кризу ліквідності, девальвацію гривні та масовий відтік депозитів. Саме тоді банки були змушені буквально «полювати» за ліквідністю, підвищуючи депозитні ставки до небачених раніше максимумів.

Найбільші депозитні ставки тих років:

гривня — 30−33% річних;
долар США — 11−13% річних;
євро — 8−10% річних.

Якщо девальвація долара більш ніж втричі перекривала будь-які «захмарні» відсотки за гривневими депозитами, то високі відсотки за валютними депозитами були відчайдушною спробою втриматися у бурхливому фінансовому океані тих часів. Іноді акумулювання коштів відбувалось з метою їхнього подальшого виведення за кордон власниками банку.

2017−2019 роках почалась поступова стабілізація. Після очищення банківської системи ситуація почала нормалізуватись. Інфляція сповільнилась, гривня стабілізувалась, а Національний банк перейшов до режиму інфляційного таргетування.

Депозитні ставки знизились: гривня — до 14−18% річних, долар до 3−6%, євро — 1−4%. Саме в цей період банки почали активніше розвивати онлайн-депозити та мобільні застосунки з метою залучити нових клієнтів і втримати вже тих, кого мають.

Читайте також: Депозити чи накопичувальні сервіси: що вибрати у 2026 році

2020−2021 роках почалась ера дешевих грошей. Пандемія COVID-19 змусила центробанки світу різко знижувати ставки. НБУ 11 червня 2020 року знизив облікову ставку до історичного мінімуму — 6%. Це призвело до різкого падіння депозитних ставок. Середні ставки за депозитами, що діяли на той час:

гривня — 7−10%;
долар — 0,5−2%;
євро — здебільшого менше за 1%.

У деяких банках валютні депозити фактично втратили сенс як інструмент заробітку і використовувались швидше як безкоштовне зберігання коштів у надійному місці (щоб не платити за банківський сейф. - Ред.).

2022 року після початку повномасштабного вторгнення росії до України почалась нова хвиля на ринку банківських депозитів. Національний банк стрімко підняв облікову ставку до 25% річних, банки знов почали активно залучати гривневі ресурси, а населення купувати військові ОВДП. Ставки за депозитами знову зросли:

гривня — до 18−22% річних;
долар — 1−3% річних;
євро — 0,5−2% річних.

Гривневі депозити і ОВДП стали головними інструментами збереження коштів, особливо 2023 року, коли після шокового стрибка угору курс долара стабілізувався у певних межах.

Окрім того, банки запропонували населенню новий вид депозитів — «конвертаційні», що дозволяли купляти валюту за гривню за вигіднішим, ніж в обмінних пунктах, курсом. Відсоткові ставки за такими депозитами були взагалі символічні (від 0,01−0,1% річних), але їхня ціль була саме конвертація у валюту.

2025-го початку 2026 року гривневі депозити оформлювали переважно під 13−17% річних, ставки за валютними депозитам залишились на колишньому низькому рівні.

Попри війну, банківська система України продемонструвала феноменальну стійкість:

обсяг депозитів населення досяг історичних максимумів;
банки зберегли ліквідність;
державні банки посилили свої позиції.

До речі, ми оновили розділ депозитів на сайті. Зараз обрати найвигідніший вклад серед українських банків, порівняти їхні ставки й умови стало ще простіше.

Еволюція облікової ставки НБУ

З інструменту, цікавого лише для вузького кола фінансистів, облікова ставка НБУ трансформувалась у головний індикатор вартості грошей в українській економіці.

Період 2014−2026 ознаменувався стрімкими злетами та падіннями облікової ставки. На початку 2014 року вона була ледь не найнижча за всю історію — 6,5% річних. Проте 2014 рік приніс багато викликів не лише у політичному, але й у фінансовому плані.

У лютому 2015 року відбулось різке знецінення гривні, а курс долара ненадовго перетнув позначку 40 грн. НБУ був змушений агресивно боротися з девальвацією та інфляцією. Тому 4 березня 2015 року облікову ставку підняли до рівня 30% — майже у 5 разів більше, ніж за рік до того.

2016−2019 роках після початку стабілізації ситуації у фінансовій та банківській системах облікова ставка почала знижуватися:

22 квітня 2016 року — 19%;
14 квітня 2017 року — 13%;
31 січня 2020 року — 11%.

У розпалі пандемії COVID-2019, коли в усьому світі різко знижувалась вартість грошей, облікова ставка в Україні досягла історичного мінімуму: 12 червня 2020 року її знизили до 6%. На такому рівні вона протрималась 9 місяців; 5 березня 2021 року почалось її повільне підвищення.

Повномасштабне вторгнення Національний банк зустрів з обліковою ставкою 10%. За 3,5 місяці, 3 червня 2022 року ставку було підвищено у 2,5 раза — до 25%. Це рішення мало на меті стримати інфляцію, підтримати гривню і зробити гривневі активи привабливішими. До речі, 25% — другий найбільший рівень ставки в історії України після піку 2015 року.

Читайте також: Банківські комісії: що нового з’явилося за останні місяці

Вчасне рішення дало результати, і рік потому Національний банк почав поступове зниження облікової ставки, здешевлюючи вартість грошей (а отже, і кредитів для підприємств) в Україні.

28 липня 2023 року ставка була знижена до 22%, 15 вересня 2023 року — до 20%, 27 жовтня 2023 року до 16%. 14 червня 2024 року облікова ставка знизилась до найнижчого від 2022 року рівня — 13% річних і навіть протрималась на ньому рівно пів року — до 13 грудня 2024 року. Далі політика інфляційного таргетування змусила Національний банк знову розпочати поступове підвищення ставки.

Основні підсумки 12 років випробувань

За 2014−2026 роки українська банківська система пройшла через радикальну трансформацію:

кількість банків скоротилась більш ніж втричі;
держава стала ключовим гравцем банківського ринку (контролюючи більшу половину його активів. — Ред.);
онлайн-банкінг став стандартом. Зараз важко знайти банк, у якого немає власного сайту чи мобільного застосунку для клієнтів;
населення повернуло довіру до депозитів. Їхня кількість і загальна сума продовжує зростати.

Загалом, банки навчилися працювати навіть під час війни.

Отже, якщо 2014 року головним страхом вкладників був крах банків, то 2026 року українська банківська система вже вважається однією з найстійкіших інституцій країни навіть в умовах повномасштабної війни.

За матеріалами:

Finance.ua

# Банки України # Депозити # ОВДП

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Також за темою

Українці можуть подати декларацію про доходи через «Дію»

Сьогодні 11:27

ПартнерськаДо мільйона гривень на три роки: які умови кредитів для ФОПів від Ідея Банку

Вчора 12:10

271