93
На 10,7 млн працюючих припадає понад 10,2 млн пенсіонерів — KSE
У 2025 році на 10,7 млн працюючих українців припадало 10,2 млн пенсіонерів, 1,7 млн ветеранів, 3,6 млн осіб з інвалідністю та 4,6 млн внутрішньо переміщених осіб. Кількість працевлаштованих українців, чия робота наповнює держбюджет через податки, зменшилась на 1,3 млн з 2021 року.
Про це йдеться у дослідженні KSE Institute.
Видатки на пенсії
Видатки на пенсійне забезпечення у 2025 році практично не змінилися. Хоча кількість пенсіонерів скоротилася, індексація виплат і зростання середнього розміру пенсій компенсували цю різницю.
Разом з тим пенсії, законодавчо визначений прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата залишаються нижчими за фактичні витрати на життя.
Через інфляцію, яка у 2025 році становила 11,2%, фактичний прожитковий мінімум зріс до 228 доларів. Водночас законодавчо встановлений прожитковий мінімум становить 70 доларів, а мінімальна заробітна плата — 192 долари.
Більше половини пенсіонерів отримують майже вдвічі менше за фактичний прожитковий мінімум. Середня пенсія становить 104 долари, мінімальна — 57 доларів. У результаті 27,6% пенсіонерів (близько 2,8 млн осіб) змушені продовжувати працювати.
Ринок праці
На ринку праці одночасно спостерігаються дві протилежні тенденції: скорочення кількості працівників та досить високий рівень безробіття.
Основною проблемою залишається невідповідність між потребами роботодавців і компетенціями або місцем проживання кандидатів. Покращити ситуацію могла б комплексна система перепідготовки та працевлаштування ветеранів і представників соціально вразливих груп.
Міграція та її вплив на економіку
Масове повернення українців з-за кордону найближчим часом залишається малоймовірним. У 2025 році кількість українських біженців за кордоном становила приблизно 5,9 млн осіб, з яких близько 90% перебувають у країнах Європейського Союзу.
Приблизно 75% біженців — жінки та діти. Це впливає не лише на поточну ситуацію на ринку праці, а й формує довгострокові демографічні та економічні тенденції.
У зв’язку з цим держава має розробляти довгострокові програми повернення громадян, підтримки інтеграції та взаємодії з українцями за кордоном, а також враховувати нові моделі зайнятості, пов’язані з проживанням і роботою у кількох країнах.
Освіта і дефіцит майбутніх фахівців
Оновлення потребує і система освіти, щоб підготувати достатню кількість фахівців для економіки.
Відновлення освітньої сфери після кризи 2022 року залишається неповним. У 2025 році фінансування освіти було на 17,4% нижчим, ніж у 2021 році.
Кількість студентів зменшилася на 12,2%, а число школярів, які планують вступати до університетів, також скорочується. Одночасно знижується інтерес молоді до наукових і технічних дисциплін.
Це може призвести до дефіциту фахівців у галузях STEM, що створює ризики для післявоєнного відновлення економіки. Експерти наголошують на необхідності стабільних інвестицій у систему освіти та підтримки якості навчання.
Підготовка реформ у 2026 році
У 2026 році уряд планує підготувати пакет структурних реформ, спрямованих на реагування на ці виклики.
Очікується, що реформа ринку праці стане одним із ключових пріоритетів. Також передбачається пенсійна реформа, яка має підвищити адекватність пенсійних виплат і зменшити ризики бідності серед літніх людей.
Окремо планується впровадження нової методології розрахунку прожиткового мінімуму, яка повинна краще відображати реальні витрати на життя та вдосконалити систему розподілу соціальних виплат.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
На 10,7 млн працюючих припадає понад 10,2 млн пенсіонерів — KSE
Сертифікат водія замість ліцензії на авто: як Мінрозвитку ініціює реформу таксі
Уряд продовжив пільгові ціни для теплокомуненерго (терміни)
Цього року планують відремонтувати понад 1000 км колій по Україні
Як зростання цін на пальне вплине на вартість продуктів — пояснення Мінекономіки
Замовив обладнання з рф на 1 млн євро: у Києві оголосили підозру директору підприємства (фото)
