Defence City: що передбачає спецрежим, пільги, правила і критика

Хто може стати резидентом Defence City

• бути юридичною особою, зареєстрованою в Україні;
• мати місцерозташування в областях, перелік яких визначить Міноборони;
• отримувати не менше як 90% доходу від діяльності у сфері оборони (продаж власної продукції, виконання робіт чи надання послуг). Ця вимога має виконуватися як за рік до подання заяви, так і протягом усього періоду резидентства щокварталу.

Хто не може стати резидентом

• не є платником податку на прибуток на загальних підставах;
• має зв’язки з державою-агресором або країнами з «чорного списку» FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей);
• перебуває під українськими чи міжнародними санкціями;
• має погану фінансову або ділову репутацію;
• прострочила виконання оборонного контракту зі своєї вини на понад 60 днів протягом останнього року.

Які пільги передбачені для резидентів

• податку на прибуток;
• земельного податку;
• податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
• екологічного податку.

Додаткові переваги та спрощення

• простіші правила на митниці;
• легший експорт;
• швидкий дозвіл на вивезення технологій.

Критика від антикорупціонерів

• відбір резидентів може бути непрозорим. На думку ГАР МОУ, вона працюватиме в «ручному режимі». Це може призвести до створення привілейованого «клубу обраних» замість відкритої системи для всіх виробників;
• розмиті критерії для відмови. Наприклад, компанію можуть не додати до переліку через прострочення постачання, підтверджене не судом, а листом від держзамовника. Така «розмита формула», на думку експертів, відкриває значний простір для суб’єктивного тлумачення і корупційних зловживань, особливо проти компаній, які працюють під обстрілами.
• заборона бути резидентом Defence City для компаній з Дія City. Заборона виводить з режиму велику кількість високотехнологічних виробників дронів та ІТ-рішень.
• вимога мати 90% доходу від власного виробництва не враховує реалій ринку, де багато компаній одночасно є і виробниками, і постачальниками імпортних компонентів.

1. По-перше, раду турбують розмиті формулювання. Терміни на кшталт «суспільно корисна мета» є оціночними, на думку експертів, це «ускладнює судовий процес, оскільки вони створюють перешкоди для доказування та потенційно затягують розгляд справ».
2. По-друге, критики вказують на ризик фактичної безкарності, особливо враховуючи можливість застосовувати норми ретроспективно — до дій, вчинених ще до зарахування підприємства до переліку резидентів.
3. По-третє, зауважують про надмірну концентрацію повноважень у руках Генерального прокурора. На відміну від прихильників норми, критики бачать у цьому загрозу політизації розслідувань.