218
Defence City: що передбачає спецрежим, пільги, правила і критика
— Казна та Політика
В Україні планують створити окремий правовий режим для компаній — Defence City — з фокусом на військові й dual-use технології. Ідея в тому, щоб надати таким підприємствам податкові, митні, адміністративні та юридичні пільги, якщо вони відповідатимуть певним вимогам.
Про це пише Dou.
У червні 2025 року на розгляд парламенту подали пакет із чотирьох законопроєктів (№ 13420, № 13421, № 13422, № 13423), які передбачають створення спеціального правового режиму для підтримки оборонно-промислового комплексу України.
Хто може стати резидентом Defence City
Головним критерієм буде включення до спеціального списку оборонних підприємств, який формуватиме й вестиме Міністерство оборони. Компанії, що потраплять до цього списку, матимуть статус резидентів Defence City.
Щоб потрапити до нього, компанія має відповідати таким вимогам:
- бути юридичною особою, зареєстрованою в Україні;
- мати місцерозташування в областях, перелік яких визначить Міноборони;
- отримувати не менше як 90% доходу від діяльності у сфері оборони (продаж власної продукції, виконання робіт чи надання послуг). Ця вимога має виконуватися як за рік до подання заяви, так і протягом усього періоду резидентства щокварталу.
Хто не може стати резидентом
Компанії відмовлять, якщо вона:
- не є платником податку на прибуток на загальних підставах;
- має зв’язки з державою-агресором або країнами з «чорного списку» FATF (Міжнародної групи з протидії відмиванню грошей);
- перебуває під українськими чи міжнародними санкціями;
- має погану фінансову або ділову репутацію;
- прострочила виконання оборонного контракту зі своєї вини на понад 60 днів протягом останнього року.
Які пільги передбачені для резидентів
До 1 січня 2036 року резидентів звільнять від:
- податку на прибуток;
- земельного податку;
- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- екологічного податку.
Окрему увагу ініціатори приділяють податку на прибуток. Весь вивільнений прибуток компанія зобов’язана буде спрямувати на розвиток (переоснащення, розширення виробництва, R&D тощо) не пізніше як до кінця наступного року.
Крім того, підприємство не матиме права виплачувати дивіденди власникам.
Додаткові переваги та спрощення
Крім прямих податкових пільг, у Defence City планують низку спрощень для пришвидшення роботи бізнесу. Зокрема:
- простіші правила на митниці;
- легший експорт;
- швидкий дозвіл на вивезення технологій.
Для резидентів обіцяють посилити конфіденційність. Ще компаніям-резидентам пропонують механізм релокації у більш безпечні регіони.
Критика від антикорупціонерів
Defence City викликала занепокоєння у представників антикорупційного середовища.
Громадська антикорупційна рада при Міністерстві оборони (ГАР МОУ) проаналізувала подані до парламенту законопроєкти і дійшла висновку, що у нинішньому вигляді вони містять багато невизначеностей, створюють простір для зловживань і потребують серйозного доопрацювання.
Насамперед експертів турбує:
- відбір резидентів може бути непрозорим. На думку ГАР МОУ, вона працюватиме в «ручному режимі». Це може призвести до створення привілейованого «клубу обраних» замість відкритої системи для всіх виробників;
- розмиті критерії для відмови. Наприклад, компанію можуть не додати до переліку через прострочення постачання, підтверджене не судом, а листом від держзамовника. Така «розмита формула», на думку експертів, відкриває значний простір для суб’єктивного тлумачення і корупційних зловживань, особливо проти компаній, які працюють під обстрілами.
- заборона бути резидентом Defence City для компаній з Дія City. Заборона виводить з режиму велику кількість високотехнологічних виробників дронів та ІТ-рішень.
- вимога мати 90% доходу від власного виробництва не враховує реалій ринку, де багато компаній одночасно є і виробниками, і постачальниками імпортних компонентів.
Найбільше критики в організації викликали зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. В офіційній заяві громадської антикорупційної ради повідомили, що вбачають у ньому загрозу підриву верховенства права та створення механізму «амністії» для потенційних зловживань:
- По-перше, раду турбують розмиті формулювання. Терміни на кшталт «суспільно корисна мета» є оціночними, на думку експертів, це «ускладнює судовий процес, оскільки вони створюють перешкоди для доказування та потенційно затягують розгляд справ».
- По-друге, критики вказують на ризик фактичної безкарності, особливо враховуючи можливість застосовувати норми ретроспективно — до дій, вчинених ще до зарахування підприємства до переліку резидентів.
- По-третє, зауважують про надмірну концентрацію повноважень у руках Генерального прокурора. На відміну від прихильників норми, критики бачать у цьому загрозу політизації розслідувань.
За матеріалами: Dou
Поділитися новиною
