628
Українські біженці мають доходи вище, ніж до початку війни (опитування, інфографіка)
— Особисті фінанси
Більше половини українських біженців за кордоном тепер мають вищі доходи, ніж до 24 лютого 2022 року. Це становить понад 60%. У листопаді 2022 року цей показник складав 43%.
Про це повідомляє Info Sapiens, ссилаючись на дані свого опитування.
З травня 2023 року до січня 2024 року частка залучених до ринку праці зросла з 39% до 45%. Також зменшується частка тих, хто не шукає роботи.
Повернення в Україну
Результати регресійного аналізу показують, що жінки на 55% більш схильні прагнути повернення в Україну, ніж чоловіки. Чоловіки можуть боятися, що не зможуть повторно виїхати за кордон або будуть покарані, якщо незаконно перетнули кордон. Водночас старші люди більш схильні хотіти повернутися до України: якщо людина старше на 1 рік, це збільшує вірогідність того, що вона бажає повернутись,. Це можна пояснити складнішою адаптацією до життя за кордоном порівняно з молодшими.
Менш схильними до повернення є студенти іноземних закладів вищої освіти, наймані працівники, власники бізнесу за кордоном і ті, хто не працює, але шукає роботу (на 57%, 31%, 70% і 47% відповідно порівняно із тими, хто не працює і не шукає роботу).
Це очікувано, оскільки ті, хто в пошуках роботи, ідуть навчатися чи відкривають бізнес, адаптуються до життя в країні перебування та будують з нею нові зв’язки. Тому в них буде менше стимулів повертатися на батьківщину.
Перша група (15% від усіх біженців)
Це «люди із зони бойових дій»: українці, які були вимушені покинути свої домівки через активні бойові дії або окупацію їхніх регіонів. Усі респонденти з цієї групи зазнали негативних наслідків через війну. Люди в цій групі, порівняно з іншими групами, більш схильні бути жінками віком 25−49 років, виїжджати за кордон з дітьми і проживати у Польщі.
Друга група (30% від усіх біженців)
Це «самозабезпечені»: вони найрідше отримують допомогу від країни перебування і більш схильні самостійно оплачувати оренду свого житла. Представники цієї групи найбільш схильні працювати як дистанційно на українську компанію (16,6% серед цієї групи порівняно з 10% серед усіх біженців), так і повний робочий день на роботі в країні перебування (30% порівняно з 24,1% серед усіх).
До того ж люди в цій групі мали відносно вищий рівень доходу до повномасштабного вторгнення: 45,7% людей цієї групи могли придбати будь-що будь-коли або їм вистачало на все, окрім купівлі машини чи квартири, порівняно з 37,7% серед усіх респондентів.
Третя група (28% від усіх біженців)
Це «люди старшого віку». Це переважно люди старшого віку (50+ років), більшість з яких не має вищої освіти. Порівняно з іншими групами вони дещо рідше отримують соціальні виплати. А ті, хто й отримує, мають недостатньо навіть для базових потреб.
Також вони є більш пов’язаними з Україною, ніж представники інших груп: 62,8% із них поверталися до України після виїзду за кордон порівняно із 46,4% серед усіх біженців.
Четверта група (27% від усіх біженців)
Це люди «в процесі інтеграції». Це українці, які перебувають у процесі активної інтеграції у країні перебування. Вони, наприклад, частіше за інші групи відвідують мовні або інші короткострокові курси та досі не працюють. Щедрі соціальні виплати дозволяють людям у цій групі сконцентруватися на навчанні: більшість (67,3%) із них забезпечені житлом від держави (порівняно з 37,8% серед усіх біженців), 82,8% отримують соціальні виплати (порівняно з 39,5% серед усіх біженців), а 85,2% відвідують мовні курси (порівняно з 35,9% серед усіх).
За розрахунками, за межами України за різними сценаріями можуть залишитися від 1,4 млн до 2,3 млн українців. Це на 1 млн осіб менше, ніж ми розраховували станом на червень 2023 року, через зміну методу обрахунку кількості біженців за кордоном. Неповернення українців матиме суттєвий вплив на українську економіку, яка може втратити від 3,9% до 6,3% свого ВВП щороку.
Стимули поверння додому
- надання українським біженцям свободи пересування і вибору місця проживання нарівні з громадянами ЄС;
- співпраці з країнами ЄС щодо повернення українців після війни, швидкій післявоєнній відбудові постраждалих регіонів;
- наданні допомоги людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови, розвитку державно-приватного партнерства;
- збільшенні ресурсів на комунікацію зі співвітчизниками за кордоном через дипломатичні представництва;
- спрощенні реінтеграції дітей до навчання в українських школах та вступу українських випускників іноземних шкіл до українських вишів.
Довідка Finance.ua:
- За даними Центру економічної стратегії, на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців. Переважна більшість воєнних мігрантів — це жінки (найбільша частка — жінок у віці 35−44 років — 13%) та діти.
- На січень 2024 року, найбільша частка українських воєнних мігрантів у Європі перебуває в Німеччині (30%) та Польщі (22%). Поза країнами ЄС, найбільшими країнами за кількістю прийнятих з початку повномасштабного вторгнення українців є США (280 тис. осіб), Велика Британія (253,2 тис.) і Канада (210,2 тис.).
- Багато країн поступово скорочують витрати на воєнних мігрантів та роблять умови для них більш жорсткими ніж на початку повномасштабного вторгнення.
- Згідно з розрахунками ЦЕС, за межами України за різними сценаріями можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.
Як переказати гроші з України до Польщі
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
