72
Ваш робочий стаж порахували неправильно: що робити та до кого звертатися
Наразі необхідний страховий (або, як його за звичкою називають, трудовий чи робочий) стаж для виходу на пенсію становить, залежно від віку потенційного пенсіонера, від 15 до 33 років. Детальніше про це можна прочитати тут.
Та що робити, якщо ви і Пенсійний фонд розходитеся в оцінці страхового стажу? Тобто, ваш стаж порахували неправильно. Finance.ua знайшов відповідь.
Що входить в страховий стаж
Для початку варто зрозуміти що означає термін «страховий стаж» і що в нього входить.
Власне, визначення цьому терміну дає ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:
«Страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно з законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом і за який сплачено страхові внески».
Відлік періоду, за який мали сплачуватися страхові внески, стартує 1 січня 2004 року. Якщо страхові внески після цієї дати не сплачувалися, то довести щось Пенсійному фонду буде вкрай важко, і це ще дуже м’яко сказано.
Що стосується даних до 1 січня 2004 року, то до страхового стажу зараховуються дані на основі записів у трудовій книжці або інших документів, які підтверджують факт наявності стажу (тоді його називали трудовим). Які саме документи, крім трудової книжки, можуть підтвердити цей факт — справа індивідуальна, але, зазвичай, це витяги з архівів підприємств чи установ або рішення суду.
Як саме відбувається обчислення страхового стажу можна ознайомитися у роз’ясненнях Пенсійного фонду України за цим чи цим посиланням. Загалом варто зазначити, що до стажу, як правило, враховується військова служба та служба в органах правопорядку, навчання у вищих та середніх спеціальних чи технічних навчальних закладах, період отримання допомоги по безробіттю, робота за цивільноправовими договорами, підприємницька діяльність, робота ув’язнених, періоди отримання допомоги по вагітності та пологах, догляд за дитиною до трьох років, якщо держава сплачувала внески.
Однак і тут є свої нюанси: навчання, служба в армії, періоди виплати по безробіттю в різні роки зараховуються до стажу по різному. Інколи не зараховуються взагалі.
Причина такої плутанини досить проста — в різні роки діяло різне законодавство, відповідно до якого й ведеться облік страхового стажу, але внаслідок цього розібратися у всіх особливостях досить складно, тому наразі не будемо заглиблюватися. Просто майте на увазі, що в обчисленні страхового стажу не все просто.
Як страховий стаж впливає на розмір пенсії та на інші виплати
Кількість років страхового стажу у переважній більшості випадків на розмір пенсії відчутно не впливає.
Формула для розрахунку розміру пенсії досить складна, її важко зрозуміти непідготованій людині. Та ключовими параметрами тут є середня заробітна плата по Україні за три роки, що передують зверненню; індивідуальний коефіцієнт зарплати (співвідношення особистої зарплати до середньої по країні за кожен місяць страхового стажу) та коефіцієнт страхового стажу.
Пенсійний фонд випустив з цього приводу офіційне роз’яснення, то ж охочих детально ознайомитися з цією темою просимо сюди.
Для приблизного розрахунку потенційної пенсії також можна скористатися Пенсійним калькулятором на Порталі електронних послуг ПФУ, однак майте на увазі — ваш розрахунок може сильно відрізнятися від того, що нарахують спеціалісти Пенсійного фонду.
Щоб не було ілюзій з приводу тривалості стажу і його впливу на пенсію, процитуємо ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (ч.1 ст. 28):
«За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини [прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність]».
Станом на 2026 рік ця сума становить 25 гривень 95 копійок. Чи варто заради такої «щедрої» місячної надбавки працювати зайвий рік — запитання навіть не риторичне.
Однак тривалість страхового стажу впливає на деякі інші виплати. Зокрема, на соціальні гарантії — виплати по листках непрацездатності та допомогу по безробіттю. Розмір цих виплат диференціюється залежно від розміру страхового стажу.
Так, наприклад, допомога по тимчасовій непрацездатності для застрахованих [йдеться про загальнообов’язкове державне соціальне страхування] осіб виплачується залежно від страхового стажу у наступних розмірах:
- 50% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3-х років;
- 60% - страховий стаж від 3 до 5 років;
- 70% - страховий стаж від 5 до 8 років;
- 100% - страховий стаж понад 8 років.
Існують і винятки: допомога у розмірі 100% зарплати виплачується ліквідаторам аварії на ЧАЕС 1−3 категорій, донорам, ветеранам війни та члена сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України тощо.
Детальніше з цією темою можна ознайомитися у роз’ясненні ПФУ за цим посиланням.
📌 Низька пенсія? Переходьте за посиланням та дізнавайтеся, на які доплати та пільги ви можете розраховувати у 2026 році.
Що стосується виплати по безробіттю, то, як роз’яснює Державна служба зайнятості, її розмір формується з двох складових: середньої заробітної плати та страхового стажу. Ці суми вираховуються наступним чином:
- до 3 років — 50 відсотків;
- від 3 до 6 років — 55 відсотків;
- від 6 до 12 років — 60 відсотків;
- від 12 до 18 років — 65 відсотків;
- від 18 до 24 років — 70 відсотків;
- від 24 до 30 років — 75 відсотків;
- понад 30 років — 80 відсотків.
Тут також є винятки і свої нюанси, однак це окрема тема.
Типові проблеми під час обчислення стажу
Як уже зазначалося, починаючи від 2004 року страховий стаж обліковується за даними персоніфікованого обліку ПФУ на основі звітності від роботодавців та сплачених внесків, а до цього часу — за даними з трудових книжок.
Отже, звідси й випливають найчастіші причини помилок у його обчисленні — або некоректні записи, або ж невірно здана звітність та несплачені внески до ПФУ.
У випадку з найманими працівниками це може бути неофіційне працевлаштування, робота за договорами або на зарплатню, розмір Єдиного соціального внеску (ЄСВ) з якої був нижчим за мінімальний (неповна ставка). В останньому випадку стаж зарахують не «місяць за місяць», а пропорційно до сплачених внесків.
Ще одна небезпека — невірно сплачені внески або неправильно вказані дані працівника, за якого ці внески сплачувалися. Сам працівник у цьому випадку не винен, помилку допустив роботодавець, але наслідки відбиваються саме на найманому працівнику. Те ж саме стосується і випадків, коли роботодавець не сплачував внесків.
Щодо підприємців, то вони найчастіше страждають через нерегулярну сплату податків, несплату ЄСВ та відсутність документів, якими можна підтвердити сплату відповідних внесків.
Що стосується періоду до 1 січня 2004 року, то дані для нарахування пенсії зазвичай беруться з трудових книжок. Тут існують інші небезпеки — нечіткі записи, відсутність печаток або неможливість їх прочитати, неспівпадіння у записах, відсутність даних про накази щодо приймання на роботу чи звільнення тощо.
Є й інші підстави для відмови в зарахуванні страхового стажу, але це вже рідкісніші випадки, а ми пишемо наразі про типові причини помилок.
Що робити та куди скаржитися
Найвища інстанція — це суд, рішення якого буде обов’язковим для виконання органами Пенсійного фонду.
Однак, по-перше, для звернення до суду необхідні підстави, а, по-друге, у багатьох випадках можна обійтися без цього.
Якщо ви розходитеся у своєму баченні страхового стажу зі спеціалістами ПФУ, для початку точно з’ясуйте, які саме періоди та чому вам не враховані. Можливо, проблему можна вирішити, просто надавши додаткові документи.
Шукати такі документи може бути досить просто — якщо підприємства не ліквідовані або ж їхні архіви здані на зберігання у відповідні органи. Підтвердженням можуть бути накази про прийняття на роботу, довідки про зарплату чи інші офіційні документи. На підставі таких даних Пенсійний фонд має врахувати стаж.
Куди складніше, якщо від роботодавця не залишилося нічого, крім спогадів, або йдеться про тимчасово окуповані території. Частково в таких випадках можливо віднайти дані в Реєстрі застрахованих осіб, який веде ПФУ, але цей Реєстр було створено лише 2011 року.
Маєте несподівані витрати? 😱 Гроші завжди під рукою завдяки зручному каталогу, на якому можна обрати кредит для себе.
Втім, теоретично він має містити дані, починаючи від 2000 року. Відомості з реєстру може отримати як роботодавець, так і застрахована особа в особистому кабінеті на вебпорталі ПФУ, через Дію або безпосередньо в сервісному центрі ПФУ.
Всі ці відомості варто подати до органу ПФУ, який нараховує пенсію. Його рішення можна оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду — про те, як це зробити, можна прочитати тут.
Якщо це не подіяло, то дорога одна — до суду. Це зовсім не безнадійна справа — через суд часто можна добитися врахування втраченого стажу навіть завдяки показам свідків, не кажучи вже про випадки, якщо на руках наявні інші документи: квитанції, архівні довідки, звіти з податкової тощо.
Разом з тим, це вже варто робити не самотужки, а звернувшись до адвоката, який спеціалізується саме на пенсійних справах.
Виплати за відсутності необхідного страхового стажу
У правилі, щодо наявності необхідних років страхового стажу, які дають право на отримання пенсії, є винятки. Це насамперед стосується осіб з інвалідністю.
Строки обчислення мінімально необхідного страхового стажу для призначення пенсії за інвалідністю залежать як від віку конкретної особи, так і від групи. Детально про те, на яких умовах призначається пенсія за інвалідністю, радимо прочитати тут і тут. Це — офіційні роз’яснення Пенсійного фонду, на них можна посилатися у випадку спорів.
Однак, теж існують винятки: «Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії, інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні від 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року (Революції Гідності), в особи, яка звернулася за медичною допомогою у період від 21 листопада 2013 року до 30 квітня 2014 року, пенсія призначається незалежно від тривалості набутого страхового стажу» (стаття 32 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Варто також додати, що розміри пенсії по інвалідності становлять:
- І група — 100% пенсії за віком;
- ІІ група — 90% пенсії за віком;
- ІІІ група — 50% пенсії за віком.
За призначенням такої пенсії слід звертатися до органів Пенсійного фонду — як особисто (у будь-який сервісний центр незалежно від місця реєстрації), так і через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або портал «Дія». З-за кордону необхідно направити письмове звернення поштою.
Є свої особливості щодо призначення пенсій по інвалідності для військовослужбовців, «чорнобильців», особам, які отримали інвалідність внаслідок війни тощо.
Для людей, які не потрапляють у вищевказані категорії, передбачені соціальні виплати. На такі виплати може претендувати та категорія громадян, яка досягла віку виходу на пенсію, але не має відповідного страхового стажу та не належить до пільгових категорій. Детально про це — тут.
Окрема категорія — особи з інвалідністю, які не можуть претендувати на пенсію по інвалідності. Для таких людей призначається державна соціальна допомога для осіб з інвалідністю у відповідності до ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та постанови КМУ від 02.04.2005 № 261 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд».
Детально ознайомитися з основними положеннями цих документів та з розмірами допомоги можна тут. Це також офіційне роз’яснення ПФУ.
Слід додати, що розміри такої допомоги суттєво відрізняються від розмірів пенсії за інвалідністю, оскільки встановлюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:
- 100% - особам з інвалідністю I групи;
- 80% - особам з інвалідністю II групи;
- 60% - особам з інвалідністю III групи.
2026 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595 гривень.
Звертатися за такою допомогою також необхідно до Пенсійного фонду України.
Висновок
Викладене вище — лише узагальнення, у кожному конкретному випадку можуть бути свої нюанси.
Законодавча база, на яку є посилання у тексті, — це лише частина документів, якими регламентується процедура призначення пенсії чи соціальних виплат. До того ж вона містить в собі багато відсилочних норм. Зокрема, й на закони та підзаконні акти, які втратили чинність та які треба враховувати за часом їхньої дії.
Тому ще раз наголошуємо: якщо ви не маєте відповідної кваліфікації і у вас є сумніви у діях посадових осіб ПФУ, звертайтеся за кваліфікованою допомогою до людей, які на цьому спеціалізуються.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
