22
Український ринок капіталу хочуть розширити: які інструменти пропонує НКЦПФР
— Фондовий ринок
Український ринок капіталу працює в умовах повномасштабної війни, валютних обмежень, обмеженого доступу до міжнародного капіталу та значної частки державних облігацій. Навіть за таких умов необхідно створювати інструменти та правила, які дадуть змогу ринку розвиватися вже зараз і масштабуватися в майбутньому.
Про це говорили під час KIEF TALKS «Ринок капіталу України: нові інвестиційні інструменти», організованого Київським міжнародним економічним форумом, передає пресслужба Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Плануйте своє майбутнє з розумом. Зберігайте гроші на депозиті. Каталог з найкращими варіантами вже на Finance.ua.
Які зміни потрібні ринку капіталу
За словами голови НКЦПФР Олексія Семенюка, частина проблем українського ринку капіталу накопичувалася роками, а частина виникла внаслідок повномасштабної війни. Водночас регулятор працює над тим, щоб визначити бар’єри для бізнесу та інвесторів і перетворити їх на конкретні рішення.
«Ми розуміємо, що саме потрібно змінювати. Тому сьогодні Комісія багато говорить із бізнесом, інвесторами та професійними учасниками. Нам потрібен чесний зворотний зв’язок: де регулювання створює зайві бар’єри, яких інструментів не вистачає, що заважає бізнесу залучати капітал, а людям — інвестувати», — зазначив Семенюк.
Сьогодні близько 80% українського ринку цінних паперів припадає на ОВДП. Водночас у НКЦПФР наголошують на необхідності розширювати перелік інструментів, через які капітал може працювати не лише на потреби держави, а й на розвиток українського бізнесу, громад та економіки загалом.
Серед пріоритетів Комісії:
- особові інвестиційні рахунки;
- спрощення процедур емісії цінних паперів для бізнесу;
- розвиток корпоративних і муніципальних облігацій;
- сек’юритизація та облігації з покриттям;
- розвиток інвестиційних фондів;
- формування правил для ринку віртуальних активів;
- розвиток токенізації реальних активів.
Частина цих змін уже переходить від обговорень до практичної реалізації. Верховна Рада, зокрема, ухвалила закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям, який створює правову основу для нових механізмів довгострокового фінансування економіки.
Паралельно Комісія працює над спрощенням регулювання для бізнесу там, де вимоги не впливають на захист інвестора та стабільність ринку.
Для бізнесу важливими є простіші процедури, прогнозовані правила та можливості залучати фінансування. Інвесторам потрібні зрозумілі інструменти, захист прав і довіра. Для держави важливим залишається формування внутрішнього капіталу, здатного працювати на економічне зростання та відновлення.
В Україні зросла кількість інвесторів
Окремим напрямом роботи НКЦПФР є розширення можливостей для роздрібних інвесторів.
Станом на 1 серпня 2026 року в Україні налічувалося 271,3 тисячі унікальних інвесторів. Від початку 2022 року їхня кількість зросла майже у 12 разів, а від початку 2026 року — ще на 43,3 тисячі.
У НКЦПФР зазначають, що наступним завданням є створення більшої кількості зрозумілих можливостей для перетворення заощаджень на довгострокові інвестиції.
Одним із таких механізмів у Комісії вважають особові інвестиційні рахунки. Їхня логіка полягає у стимулюванні громадян інвестувати на довший строк та поступовому формуванні внутрішнього капіталу, який може працювати на українську економіку.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
