2538
Купівельна активність українців зросла: на що витрачають найбільше (дослідження)
— Особисті фінанси

Українці майже весь свій місячний бюджет витрачають на товари та послуги першої необхідності, що становить 84% витрат.
Про це повідомляється в результах дослідження компанії Deloitte Ukraine.
Українці витрачають
на базові потреби значно більше, ніж
європейці. У
межах дослідження Deloitte Ukraine було проведено
порівняння структури витрат українців
із бюджетами споживачів в інших країнах.
Дані демонструють суттєву різницю у
розподілі витрат між українцями та
жителями європейських держав.
Для порівняння
У Німеччині та Нідерландах цей показник
становить 56−59%.
Найменше українці витрачають на дозвілля
— лише 1%
загального
бюджету, тоді як у європейських країнах
ця частка сягає 16−17%.
Найбільша
частка витрат українців припадає на
товари та послуги першої необхідності
— 84%
місячного бюджету.
У
«бажаному» бюджеті українці демонструють
прагнення до більш збалансованої
структури витрат. Респонденти хотіли
б зменшити частку витрат на базові
потреби до 46%,
натомість збільшити витрати на дозвілля
до 19%,
а також підвищити частку заощаджень та
інвестицій до 19%.
У 2025 році купівельна
активність українців у багатьох
категоріях зросла порівняно з 2024 роком.
Найпомітніше зростання відбулося у
базових сегментах: 14%
опитаних частіше купували продукти
харчування, а 38%
витрачали на них більше коштів. Зростання
також спостерігалося в категорії
лікарських засобів: 21%
респондентів повідомили, що купували
їх частіше, а 36%
збільшили витрати на цю категорію.
Попри
поступове зростання купівельної
активності, українці залишаються
вибірковими у витратах. У більшості
регіонів найменше економлять на дитячих
товарах, товарах для домашніх улюбленців,
освіті та пальному. Натомість найчастіше
заощаджують на товарах домашнього
вжитку та побутовій хімії, одязі та
взутті, а також косметичних засобах і
парфумерії.
На що витрачають
За резутатами дослідження, найменшу частку коштів українці витрачають на дозвілля — лише 1% загального бюджету.
А от у європейських країнах на відпочинок і розваги спрямовують 16−17% витрат.
Але респонденти б хотіли зменшити частку витрат на базові потреби до 46%, а натомість збільшити витрати на дозвілля до 19% і стільки ж — відкладати на заощадження та інвестиції.
За результами, споживча активність українців у 2025 році зросла у багатьох категоріях. Українці й надалі надають перевагу традиційним форматам торгівлі.
Найбільше зростання в базових сегментах:
- 14% опитаних стали частіше купувати продукти харчування,
- 38% витрачали на них більше коштів.
Найменше українці економлять на дитячих товарах, товарах для домашніх улюбленців, освіті та пальному.
На чому економлять: побутова хімія, одяг, взуття й косметика — це ті категорії, де українці частіше шукають способи заощадити.
Де купують
Більшість базових товарів українці купують у фізичних магазинах.
- 76% споживачів обирають офлайн для придбання продуктів харчування (72% у 2024 році),
- 63% — лікарських засобів (59% у 2024 році),
- 66% — товарів для дому та побутової хімії (64% у 2024 році).
Покупки онлайн
В 2025 році 18% українців купували електроніку та побутову техніку в інтернеті проти 17% у 2024 році.
Частка покупців косметики та парфумерії зросла з 15% у 2024-му до 18% у 2025-му, а одягу й взуття — з 15% до 17% відповідно.
Нагадаємо, в 2025 році за статистикою Держстату, найбільшу частку витрат становили продукти харчування та безалкогольні напої — 40%. У тому числі м’ясо та м’ясопродукти 9,6%.
На житло, воду, електроенергіу, газ та інші види палива у йшло 9,8% витрат. На транспорт — 9,6%.
А от за оцінками ПриватБанку, найбільше коштів минулого року українці витратили на продукти — 551,6 млрд грн. Витрати на їжу склали 42,4% усіх безготівкових розрахунків.
До переліку найпопулярніших категорій, за які найбільше безготівково сплачували українці, також увійшли заклади громадського харчування (6,6%) та товари для дому (5,8%).
Водночас, за інформацією НБУ, один українець в середньому має два рахунки в банках. Загальна кількість рахунків, відкритих користувачами в надавачів платіжних послуг, на початку цього року становила 208,6 млн.
Так, на початку 2026 року загальна кількість рахунків, відкритих у надавачів платіжних послуг, становила 208,6 млн. Це на 8,2% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли показник становив 192,8 млн.
До речі, поки ви п’єте ранкову каву, ваша майбутня пенсія тане через інфляцію. Солідарна пенсійна система фактично тріщить по швах. Тож у цьому відео ми розберемо, чому не слід надіятися лише на державу. Як за допомогою фінансової грамотності звести залізобетонний капітал для безтурботного життя.
Розповідаємо, чому про пенсію слід думати ще в молодості:
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Практичні поради колекціонерам та інвесторам монет
Топ-області з найбільшою кількістю вакансій із проживанням
Як змінити банківські реквізити для виплати пенсії онлайн
Колекціонування чи інвестування монет: які плюси й мінуси
Коли вигідно купувати квитки Укрзалізниці
Скільки в середньому заробляють кияни
