29
Руйнування складів в Україні: як це впливає на ринок праці та ціни
— Особисті фінанси
російські удари по складській інфраструктурі торговельних мереж призводять не лише до фінансових втрат бізнесу, а й до скорочення робочих місць. Водночас для економіки країни загалом такі наслідки наразі мають переважно локальний характер.
Про це керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка розповів в ефірі Українського Радіо.
Які працівники найбільше ризикують втратити роботу
За словами Крупки, для конкретного складу або міста знищення об’єкта може означати різке скорочення зайнятості за кілька днів. Для країни загалом це радше локальний і структурний шок, ніж причина загальнонаціонального зростання безробіття.
Водночас в Україні одночасно існують дві тенденції: частина людей втрачає роботу через фізичне знищення робочого місця, тоді як в інших регіонах і професіях роботодавці не можуть знайти працівників.
«Склад — це не просто будівля з товаром, це одночасно і вузол транспортних маршрутів, місце зберігання, автоматизоване обладнання і сотні або тисячі робочих місць», — зазначив експерт.
Після знищення такого об’єкта бізнес втрачає не лише актив, а й фізичну можливість забезпечити роботою частину персоналу. Як приклад Крупка навів нещодавні удари по складській інфраструктурі. Компанія «Розетка» повідомила, що знищений об’єкт обробляв понад 100 тисяч замовлень на день і наразі не підлягає відновленню. Прямі збитки компанії оцінюють у мільярди.
В іншому випадку, за словами експерта, після знищення об’єкта компанії «Омега» було звільнено приблизно кожного п’ятого працівника. Частину людей партнери допомогли перевести на інші вакансії.
Це, на думку Крупки, демонструє, що співпраця між компаніями може допомогти працевлаштувати людей, які тимчасово втратили роботу.
Хто найбільш вразливий
Найбільше ризикують працівники, чиї функціональні обов’язки безпосередньо пов’язані з конкретним складом. Йдеться про комплектувальників замовлень, сортувальників, вантажників, частину охоронців і прибиральників. Якщо склад знищено, їхню роботу складно перенести на інший об’єкт або виконувати дистанційно.
Водночас ситуація для водіїв та експедиторів може бути іншою. У разі розосередження запасів і переходу компаній на менші склади в різних регіонах збільшується кількість перевезень і довжина маршрутів. Відповідно, попит на таких працівників може навіть зрости.
За даними Державної служби зайнятості, водії є однією з найбільш затребуваних категорій працівників в Україні.
Щодо адміністративного персоналу, закупівельників та програмістів, ситуація залежатиме від подальшої моделі роботи компанії. Якщо бізнес переходить, наприклад, на аутсорсинг окремих функцій, частина таких працівників також може бути вивільнена.
Як бізнес може зберегти працівників
За словами Крупки, бізнес переважно намагається зберегти свої команди, оскільки український ринок праці загалом залишається дефіцитним. Частину персоналу переводять до інших підрозділів. Водночас для малого бізнесу такі можливості можуть бути обмеженими.
Експерт вважає, що компаніям варто формувати фінансовий резерв, який дасть змогу утримувати працівників протягом кількох місяців простою.
Водночас держава може розглянути додаткові заходи підтримки, зокрема часткову компенсацію витрат працівників на проїзд до нових місць роботи.
Бізнесу доведеться змінювати логістику
Уряд уже проводить наради щодо наслідків руйнування складської інфраструктури. Серед запропонованих заходів — зміни у страхуванні та можливість використання бізнесом складських приміщень, які є в державному резерві. На думку Крупки, бізнесу необхідно переходити до розгалуженої мережі менших складів.
Представники будівельної галузі України пропонували розробити типові проєкти невеликих складів та реалізувати їх. За належного фінансування будівництво таких об’єктів може тривати 3−5 місяців.
Розосередження складської інфраструктури змушує бізнес відходити від найбільш ефективної та дешевої логістики мирного часу. Компаніям доводиться використовувати резервні склади, місця перевантаження, резервні бази даних та інші додаткові рішення.
Це збільшує витрати на ведення бізнесу. Частину додаткових витрат компанії можуть компенсувати за рахунок зменшення власної маржі, а частину перекласти на споживачів через підвищення цін.
За матеріалами: Українське радіо
Поділитися новиною
