Розпочато перші міжнародні розслідування за запитами іноземних регуляторів — деталі

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку отримала перші офіційні запити від іноземних фінансових регуляторів у межах IOSCO MMoU* та на їхній основі розпочала розслідування.

Про це йдеться в повідомленні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Нагадаємо, нещодавно Україна приєдналась до меморандуму про співпрацю та обмін інформацією між регуляторами ринків капіталу — після майже 10 років підготовки.

Що перевіряють

У першому випадку Комісію просять перевірити інформацію про конкретну людину та пов’язану з нею компанію: чи проводились щодо них перевірки чи розслідування, чи відповідають вони вимогам щодо ділової репутації та професійної придатності.

Другий запит стосується того, чи має українська компанія ліцензії або дозволи Комісії та чи пов’язана вона з іншими компаніями та особами, про які йдеться в запиті.

За кожним запитом Комісія вже розпочала окреме розслідування та визначила відповідальних фахівців. Таке право вона має за законом про державне регулювання ринків капіталу.

Про яку інформацію йдеться

На практиці IOSCO MMoU дає регуляторам доступ до інформації, яку раніше було майже неможливо отримати. Йдеться, зокрема:

про рух коштів через банківські та брокерські рахунки,

дані про їхніх власників і, за потреби,

кінцевих бенефіціарів компаній.

Без такого механізму слід за кордон часто ставав кінцевою точкою розслідування.

«Деталі справ — країни, компанії та конкретних фігурантів — Комісія не розкриває. Це одна з умов меморандуму: інформація, отримана в межах IOSCO MMoU, є конфіденційною і може використовуватися лише для конкретного розслідування», — йдеться в повідомленні.

Місце для вашої реклами

Нагадаємо, з 2 лютого 2026 року в Україні набув чинності оновлений порядок фінансового моніторингу, який посилює контроль за ризиковими операціями та розширює взаємодію між державними органами.

Які операції можуть потрапити під підвищену увагу

Оновлений підхід передбачає більш комплексний аналіз фінансової діяльності. Зокрема, додатковий контроль можливий у таких випадках:

Нетипові операції — різке зростання оборотів, складні платіжні схеми можуть призвести до блокування операцій банками.
Ознаки дроблення бізнесу — дані про пов’язаних ФОП, спільні IP-адреси, персонал, торгові точки можуть аналізуватися комплексно, а не окремо.
Ризикові контрагенти — операції з компаніями, які мають ознаки ризиковості (відсутність персоналу, активів, реальної діяльності), можуть стати підставою для додаткових питань.
Нерезидентські операції — платежі за кордон, особливо в юрисдикції з підвищеним ризиком, потраплятимуть під глибший аналіз.
РРО, ПДВ, готівкові потоки — нетипові співвідношення оборотів і податкового навантаження можуть стати тригером для міжвідомчої перевірки.

Нагадаємо, Finance.ua писав, що Україна продовжує інтеграцію до європейського фінансового простору. Зміни стосуватимуться міжнародних переказів, фінансового моніторингу та обліку банківських рахунків. За оновленими правилами фінмоніторинг пропонують здійснювати через:

централізацію даних;
стандартизацію форматів звітності;
сумісність із європейськими системами.

Йдеться не про тотальний чи жорсткіший нагляд, а лише про те, що алгоритми перевірки стають «розумнішими».

Водночас для українського інвестора шлях на міжнародні фінансові ринки наразі нагадує квест із бар’єрами. Валютні обмеження, суворий фінмоніторинг та складна податкова звітність змушують багатьох відкладати інвестиції «до кращих часів».

Насправді ж є можливість заводити кошти у міжнародні брокерські компанії. У цій статті розбираємо реальні маршрути для переказу грошей, роботу з документами та податками, а також типові помилки початківців, які можуть коштувати грошей.

Детально читайте у статті — Як українцям відкривати доступ до міжнародних інвестицій: переказ коштів брокеру