0 800 307 555
0 800 307 555

Україна приєднується до SEPA: що зміниться для банків і клієнтів

Фінтех і Картки
1358
Фінансові органи та банки матимуть доступ до деякої інформації клієнтів
Фінансові органи та банки матимуть доступ до деякої інформації клієнтів
Україна продовжує інтеграцію до європейського фінансового простору. Зміни стосуватимуться міжнародних переказів, фінансового моніторингу та обліку банківських рахунків.
Про це пише 24 Канал.

Приєднання до SEPA

Україна приєднується до SEPA (Single Euro Payments Area — єдиної зони платежів у євро). Як розповів віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов, це частина євроінтеграційного процесу, що вплине і на банки, і на клієнтів.
Мета такого рішення — забезпечити стандартизовані платежі в євро між Україною та країнами SEPA. Іншими словами, йдеться про баланс між українською банківською сферою та вимогами Європейської платіжної ради.
Прогнозується, що наслідки приєднання будуть комплексними. Серед них:
  • зниження вартості міжнародних переказів у євро, зокрема для банків без прямих кореспондентських зв’язків;
  • скорочення строків проведення платежів з одного-двох днів до кількох годин;
  • у окремих випадках з’явиться можливість миттєвих переказів.
Швидкість і стандартизованість розрахунків мають підвищити довіру європейських партнерів до українського бізнесу, оскільки кошти за контрактами надходитимуть оперативніше.

Єдиний реєстр рахунків і облік банківських сейфів

Законопроєкт про євроінтеграцію передбачає створення індивідуальних сейфів фізичних осіб та єдиного реєстру банківських рахунків.
«Сама ідея реєстру не є унікальною або „каральною“. Фактично йдеться про приведення системи обліку рахунків до європейських стандартів», — пояснив Мамедов.
Тож, тепер фінансові органи та банки матимуть доступ до деякої інформації клієнтів. Проте, як каже експерт, раніше рахунки громадян теж перебували у правовому полі, тобто за ними «наглядали».
«Подібні реєстри працюють у багатьох країнах ЄС. Вони не порушують приватність, вони дають чітку структуру даних для компетентних органів, але не відкривають доступ до деталей рахунку для третіх осіб. Щодо індивідуальних сейфів — тут не про контроль, а про впорядкування. Там буде важлива персональна інформація. Наприклад, хто є клієнтом, у якому саме банку має сейф. Водночас жодних даних про вміст сейфа або ключі доступу до нього — не буде», — додає Мамедов.

Нові підходи до фінансового моніторингу

За оновленими правилами фінмоніторинг пропонують здійснювати через:
  • централізацію даних;
  • стандартизацію форматів звітності;
  • сумісність із європейськими системами.
Водночас йдеться не про тотальний чи жорсткіший нагляд, а лише про те, що алгоритми перевірки стають «розумнішими».
«Банк не дивиться на кожен платіж під мікроскопом, а реагує лише тоді, коли операція справді вибивається з нормальної фінансової поведінки клієнта. Для законослухняних громадян і бізнесу це означає радше підвищення прозорості та захищеності фінансової системи, ніж додаткові ризики», — каже Мамедов.
Також він зазначив, що такі зміни допоможуть зменшити кількість блокувань рахунків.

Стратегія розвитку фінансового сектору до 2027 року

Нацбанк оновив стратегію розвитку фінансового середовища України. Зміни довелося прийняти внаслідок війни та її впливу. Адже нестабільна ситуація в країні відповідно впливає на фінанси.
«Оновлення Стратегії дасть нам змогу не лише адаптуватися до поточних викликів, але й розбудовувати фундамент для стійкого економічного зростання, залучення приватних інвестицій та євроінтеграції», — розповів голова Національного банку Андрій Пишний.
Також він зазначив, що до 2027 року НБУ має намір досягнути 100% рівня еквівалентності за нормами ЄС.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас