100
Публічні видатки в Україні: як бюджет адаптується під час війни
— Казна та Політика
Бюджетна система України у 2025−2026 роках працює в умовах жорсткої пріоритезації видатків. За даними Рахункової палати за 2025 рік, 51,1% видатків зведеного бюджету, або із загальних 6 006,4 млрд грн, спрямовується на оборону. Через це цивільний сектор змушений працювати в умовах високої конкуренції за фінансові ресурси, кажуть експерти.
Водночас, за даними аналітичної системи YC.Market, у 2025 році територіальні громади витратили рекордні 127,6 млрд грн на енергетичну промисловість, що становить майже 37% усіх видатків.
Як змінилася структура бюджетних видатків
Виконання зведеного бюджету за 2025 рік відбулося з дефіцитом у 276,4 млрд грн. Це майже у півтора раза більше, ніж усі видатки місцевих бюджетів на енергетичну автономність за той самий період.
Попри це держава продовжує фінансувати ключові напрями. На громадський порядок і безпеку спрямовується 13,9% бюджету, ще 8,6% — на соціальний захист.
Водночас витрати на обслуговування державного боргу становлять 5,8%, що майже дорівнює фінансуванню всієї освітньої галузі країни — 6%. Така структура демонструє, що після покриття оборонних і боргових потреб цивільні сфери функціонують у межах мінімально необхідного фінансування.
Які сфери отримують найбільше коштів
Найбільшим напрямом фінансування залишається енергетична промисловість. У 2025 році видатки на неї збільшилися на 4,5 млрд грн і перевищили 120 млрд грн, досягнувши 127,6 млрд грн.
Друге місце посідають транспорт і логістика — 47,9 млрд грн, що на 1,1 млрд грн більше, ніж роком раніше. На медичну сферу спрямовано 44,1 млрд грн, а на житлово-комунальне господарство та будівництво, включаючи укриття й відновлення мереж, — 36,4 млрд грн.
Аналітики зазначають, що місцеві бюджети фактично перестали бути «бюджетами розвитку» і нині виконують функцію забезпечення інженерної безпеки та підтримки критичної інфраструктури.
За період 2023−2026 років найбільше коштів отримали медичні заклади і будівництво — майже по 198 млрд грн кожна сфера. На транспорт і логістику спрямовано 120 млрд грн, на електроенергетику — понад 112 млрд грн станом на березень 2026 року. Водночас архітектура і дизайн, туризм, спортивні організації та реклама з 2024 року мають нульові показники фінансування.
Як громади адаптують свої бюджети
Бюджетна політика регіонів дедалі більше залежить від безпекової ситуації та економічної спеціалізації територій.
Так, прогнозний бюджет Харківської міської територіальної громади на 2026 рік становить 21,4 млрд грн. На соціальні потреби планують спрямувати 35,7% усіх видатків. На освіту передбачено 5,8 млрд грн (27,1%), однак значна частина цих коштів буде використана для будівництва підземної безпекової інфраструктури.
На житлово-комунальне господарство громада виділяє 5,6 млрд грн — майже стільки ж, скільки й на освіту. Кошти підуть на відновлення пошкоджених енергетичних систем та житлового фонду.
На транспорт передбачено 3,26 млрд грн, ще 1,1 млрд грн — на утримання доріг. Збереження безкоштовного проїзду в громадському транспорті залишається одним із інструментів соціальної підтримки населення.
Натомість Дніпропетровська область формує бюджет на 2026 рік у розмірі 9,7 млрд грн. Понад 50% видатків спрямовується на гуманітарний сектор — освіту, охорону здоров’я та соціальний захист. Окремий акцент зроблено на фінансуванні спеціалізованих установ, програм реабілітації, а також молодіжних і спортивних ініціатив.
Які тенденції формуються у бюджетній політиці
Аналіз бюджетів на 2026 рік свідчить про кілька ключових тенденцій.
Зберігається механізм реверсної дотації: 185 місцевих бюджетів перераховуватимуть кошти до державного бюджету. Основними донорами залишаються Дніпропетровська, Київська, Львівська та Полтавська області.
Освіта дедалі більше розглядається як складова безпеки. Освітня субвенція на 2026 рік становить 103,2 млрд грн, тоді як місцеві бюджети концентруються на будівництві укриттів для забезпечення офлайн-навчання.
Серед інших пріоритетів — розвиток автономних енергетичних систем, модернізація житлово-комунальної інфраструктури, а також фінансування медичних закладів і програм підтримки ветеранів.
Які ризики бачать аналітики
На думку авторів дослідження, бюджетна модель 2025−2026 років демонструє ознаки структурної перенапруги. Короткострокова фінансова стабільність забезпечується завдяки міжнародній макрофінансовій допомозі, грантам і кредитам, які покривають дефіцит бюджету.
Водночас витрати на обслуговування державного боргу скорочують можливості фінансування інших напрямів. На рівні громад частка зовнішнього боргу вже досягла 27%, що створює додаткові ризики для фінансової стабільності.
Аналітики також звертають увагу на недостатнє фінансування Державного фонду регіонального розвитку, що обмежує можливості реалізації інфраструктурних проєктів, особливо у менш фінансово спроможних громадах.
Для прифронтових територій ситуація ускладнюється скороченням цільових субвенцій на відновлення. Через це місцева влада змушена перерозподіляти ресурси на користь інженерної безпеки та критичної інфраструктури, скорочуючи фінансування соціокультурних напрямів.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
