70
Обсяги кредитування в Україні залишаються критично низькими для економічного відновлення — Гетманцев
— Кредит&Депозит
За перший квартал 2025 року кредитний портфель банків України збільшився лише на 3,3%, що є недостатнім для забезпечення потреб економіки.
Про це заявив у Телеграмі голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За даними Національного банку України, гривневі кредити резидентам на кінець березня 2025 року становили 879,6 млрд грн, збільшившись з початку року на 6,2% (+50 млрд грн). Водночас валютні кредити за цей період скоротилися на 3,1% (-0,2 млрд дол.) до 6,1 млрд дол.
Таким чином, загальний кредитний портфель у всіх валютах досяг 1143,3 млрд грн, збільшившись на 36,4 млрд грн з початку року.
«Якщо кредитування продовжить збільшуватись такими низькими темпами, як у першому кварталі, то за підсумками року ми матимемо близько 1260 млрд грн валового кредитного портфеля у всіх валютах», — зазначив Гетманцев.
За його словами, це відповідатиме рівню проникнення кредитів в економіку на рівні 14,4% ВВП, що дорівнюватиме показнику минулого року (14,5% ВВП) і є черговим історичним мінімумом.
Для порівняння Гетманцев навів дані позаминулого року, коли цей показник становив 15,2% ВВП, перед повномасштабною війною — 19,1% ВВП, а у 2019 році — 25,9% ВВП.
«Попри номінальне збільшення і відновлення кредитування, обсяги валового кредитного портфеля відносно економіки за існуючих тенденцій продовжать зменшуватись, у кращому випадку — будуть стагнувати», — підкреслив він.
Голова комітету вважає, що хорошим орієнтиром для держави є забезпечення рівня проникнення кредитів в економіку не менше 20% ВВП, що означає необхідність приросту кредитного портфеля щонайменше на 600 млрд грн до кінця 2025 року.
Для вирішення проблеми Гетманцев запропонував низку заходів, які дозволять змінити підходи до кредитування з боку уряду як акціонера державних банків, оператора програми «5−7-9» та НБУ як банківського регулятора.
«Насамперед необхідно запустити національну установу розвитку з мандатом на післявоєнну відбудову, яка братиме на себе підвищений кредитний ризик і фінансуватиме проєкти, що не вкладаються у бізнес-моделі звичайних комерційних банків», — зазначив він.
За словами голови комітету, важливим є перегляд флагманської програми «5−7-9», за якою від початку війни видано 300 млрд грн кредитів.
«Ця програма потребує модернізації і більшого фокуса. Такі кредити мають йти насамперед на інвестиційні цілі, а не підтримку обігового капіталу. Необхідно скоригувати портфель за сферами, майже 70% якого зараз припадає на сільське господарство і торгівлю», — наголосив Гетманцев.
Серед інших запропонованих заходів — нарощування спеціалізованого субсидованого кредитування (ОПК, енергетика, переробка), підтримка МСБ на деокупованих та прифронтових територіях, допомога ВПО, фінансування відбудови пошкодженого житла та інфраструктури.
Гетманцев також наголосив на необхідності збільшення залучення міжнародних фінансових установ до відновлення економіки, активізації розчистки банківських балансів від непрацюючих кредитів та розвитку фінансових інструментів, які підтримуватимуть кредитування.
«На сьогодні є всі умови для збільшення кредитування. Банки є ліквідними, високоприбутковими і належно капіталізованими, держава є ключовим акціонером банківської системи і як акціонер може задавати орієнтири для державних банків. Головне — економіка вкрай потребує достатніх і доступних кредитних ресурсів для відбудови», — підкреслив він.
За матеріалами: Укрінформ
Поділитися новиною
