30
Нові правила гри для МФО: що обговорювали учасники ринку та регулятор на FinYear
— Кредит&Депозит
У 2025 році відбулася значна трансформація небанківського фінансового сектору. Після масштабного очищення ринку регулятор перейшов до етапу поглиблення вимог. Водночас бізнес очікує передбачуваності правил гри.
Про головні зміни, ризики та виклики учасники ринку й регулятор поспілкувалися під час конференції FinYear, що відбулася у Києві 20 лютого.
Євроінтеграційний вектор і поділ МФО
Ключовим напрямом подальшої трансформації регуляторного поля небанківських фінансових установ залишається імплементація європейських стандартів. Детально про них розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України Сергій Савчук.
Серед основних регуляторних досягнень і змін за 2025 рік у сегменті фінансових компаній, він виділив, зокрема, запровадження критеріїв значимості фінансових компаній.
«Ми послідовно реалізуємо підхід до впровадження ризик-орієнтованого та пропорційного нагляду за фінансовими компаніями, зокрема залежно від їх розміру та місця на ринку. Відповідно, поділ фінансових компаній на значимі та інші створює основу для подальшої диференціації регуляторних вимог і здійснення нагляду з урахуванням ролі та впливу кожної фінансової компанії на ринок», — розповів Савчук.
Навіщо це? Для тих фінансових компаній, які займають непровідні місця на ринку, наприклад які не мають значну частку активів, щодо них Національний банк не буде здійснювати постійну взаємодію, як у випадку із значимими фінансовими компаніями. В той час як для значимих фінансових компаній така взаємодія буде більш регулярною.
Пруденційні вимоги, капітал і акцент на наданні фінансових послуг
Розповідаючи про основні досягнення за 25-й рік, представник регулятора також виділив, зокрема, внесені зміни до Положення про пруденційні вимоги до фінансових компаній. Згідно з ними було підвищено вимоги до капіталу і запроваджено обмеження щодо здійснення господарської діяльності.
«Підкреслю, що основною метою цих змін було закріплення статусу фінансових компаній як професійних учасників фінансового ринку і недопущення ситуації, коли ліцензію мають компанії, які переважно здійснюють діяльність в інших сферах: обслуговування і сервісу, здачі об’єктів нерухомого майна в оренду, а фінансову ліцензію мають для „краси“, для портфелю, а в реальності фінансові послуги не надають», — пояснив Савчук.
Також НБУ підвищив вимоги до системи управління фінансових компаній. Зокрема, наприкінці 2025-го року винесли на обговорення з ринком зміни, спрямовані на приведення системи управління фінансових компаній у відповідність до глобальних стандартів внутрішнього аудиту. Ці зміни були остаточно прийняті на початку лютого поточного року.
Чіткі дедлайни для ринку у 2026 році
Відповідаючи на запитання щодо планів на 2026 рік, представник регулятора окремо наголосив на необхідності для фінансових компаній врахувати чітко визначені дедлайни на цей рік.
«Зокрема, до кінця березня 2026-го року всі фінансові компанії повинні провести селф-скринінг на предмет відповідності уточненим вимогам щодо системи внутрішнього аудиту. У разі, якщо за результатами селф-скринінгу виявлено певні невідповідності, до кінця травня фінансові компанії будуть зобов’язані доопрацювати власні внутрішні документи з метою відповідності глобальним стандартам внутрішнього аудиту. До кінця вересня є час для того, щоб забезпечити повне приведення діяльності у відповідність до останніх змін в частині впровадження вимог глобальних стандартів внутрішнього аудиту», — наголосив представник регулятора.
Також, за його словами, в 2025 році було створено своєрідний «перехідний» міст між фінансовими компаніями і платіжними установами, що уможливив зміну статусу фінансових компаній, які надають платіжні послуги, на платіжні установи. Із відповідним прохання зверталися ряд учасників ринку.
Очищення ринку і запобігання системним ризикам
Модератор дискусії, народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк порушила питання щодо надмірної жорсткості підходів Національного банку як регулятора та певної непередбачуваності регуляторних процесів для бізнесу.
За її словами, минулого року було виведено з ринку досить багато небанківських фінустанов. Тому постає питання про діалог між регулятором та бізнесом - щоб компанії могли передбачати для себе регуляторну діяльність НБУ.
Савчук пояснив, що основне незадоволення висловлюють компанії, які не відповідають вимогам. За його словами, наразі на фінансовому ринку відбулася стабілізація — дійсно є зменшення кількості учасників, тому на ринку залишилися лише професіонали, які відповідають ліцензійним умовам та не порушують законодавство.
«Щодо планів… хочеться заспокоїти, що якихось радикально суттєвих і різких рухів в частині зміни регулювання фінансових компаній на даний час безпосередньо не планується», — зазначив Савчук.
Щодо посилення діалогу з ринком та впровадження новацій, Савчук закликав до створення єдиної асоціації або конфедерації фінансових компаній. За його словами, нині діє велика кількість об’єднань, унаслідок чого з одного й того самого питання регулятор може отримувати понад 400 звернень від різних компаній. Він підкреслив готовність Національного банку проводити комунікаційні діалоги та вислуховувати учасників ринку.
Граничні ставки для МФО і «токсичні» кредити
Після запровадження граничної ставки для МФО та переформатування бізнес-моделей ринок зіткнувся з новими викликами — зокрема у сфері врегулювання заборгованості та роботи з проблемними кредитами.
СЕО «ШвидкоГроші» Олександр Холод розповів про вплив граничної ставки на розвиток ринку, зазначивши, що це був важливий етап, який змусив компанії підняти якість операційних процесів та перебудувати ризикові системи.
«Якщо раніше ринок міг компенсувати окремі недоліки та внутрішні неефективності користуючись з ціни й рівня процентної ставки, то після переходу до нових моделей з обмеженням ставки до 1% компанії були змушені провести ґрунтовну внутрішню трансформацію. З одного боку, це передбачало підвищення якості операційних процесів для збалансування дохідності та ефективності. З іншого — перебудову систем управління ризиками з урахуванням роботи в умовах зниженої ставки. Для багатьох компаній цей перехід виявився болісним: частина гравців залишила ринок, інші — скоротили обсяги діяльності… Проте це надало міцний поштовх перебудувати власні моделі», — каже Холод.
Він відзначив позитивні тенденції: клієнти, маючи меншу ставку за кредитами, отримують більші суми кредитів та користуються ними триваліше, будуючи перспективи на кілька місяців наперед.
Холод повідомив, що рівень NPL навіть трохи зменшився завдяки системній роботі компаній. Також він нагадав, що березні 2025 року значні фінансові компанії підписали меморандум про відповідальне кредитування — це значно зменшило обсяг ризикових операцій всередині та підвищило лояльність.
Директор з маркетингу у FinTech сфері, представник компанії Monto Владислав Бурма підтримав ініціативи НБУ та ВРУ щодо прозорості ринку, але висловив занепокоєння щодо перетворення МФО на «маленькі банки з додатковими навантаженнями».
«Це частково добре для клієнта, але є нюанс — все ж ми не зовсім банки. У нас своя цільова аудиторія — до нас звертаються клієнти, яких банки не розглядають. Тому у нас своя унікальна, скажімо так, бізнес-модель», — наголосив Бурма.
Він підкреслив, що нові правила та постанови, враховуючи відсоткову ставку 1%, ліміти 40 тис. гривень та умови війни, створюють значне навантаження на бізнес, що впливає якість і кількість прийняття рішень, тобто на кількість клієнтів, яких можна обслуговувати.
«Тут простежується прямий взаємозв’язок: якщо регуляторні зміни впливають на бізнес, це неминуче відображається і на кінцевому споживачеві. Чим більшим є навантаження та кількість нововведень без належних інструментів для їх реалізації, тим менше клієнтів компанії спроможні обслуговувати, а отже — менше людей отримують доступ до фінансування з боку приватного сектору. Саме тому ми виступаємо за конструктивний діалог і зважений баланс між регулюванням та можливостями ринку», — заявив представник компанії Monto.
СЕО ТОВ «Авентус Україна» Володимир Довгаль висловив думку, що Національний банк у 2020 році врятував ринок споживчого кредитування, ввівши обмеження процентної ставки.
Він відзначив, що запровадження обмежень паралельно з вимогами щодо етичної поведінки покращило якість надання послуг. Водночас із наявними обмеженнями щодо лімітів і методів верифікації, компанії «ніби застрягли у маленькому сегменті».
Довгаль зазначив, що всі гравці обмежили видачі найбільш ризиковим категоріям клієнтів, що органічно працює за рахунок зниження процентної ставки.
Щодо регуляції спікер наголосив на тому, що Нацбанк виділив значимі компанії.
«Певну перевагу в цих умовах отримали менші гравці, адже на них спрямовано менше регуляторного фокусу та уваги — і це вже помітно на практиці. Зокрема, за статистикою НБУ, значимі компанії поступово втрачають частку ринку за кількістю виданих кредитів, тоді як частка дрібніших компаній зростає.
Водночас на ситуацію варто дивитися з оптимізмом. Якщо регулятор стимулює нас до максимальної комплаєнтності та дотримання принципів корпоративного управління, це фактично підштовхує ринок до якіснішого розвитку. У підсумку вибір невеликий: або ставати ще більш подібними до банків за стандартами роботи, або змінювати бізнес-модель чи навіть сферу діяльності — інших реалістичних альтернатив фактично немає", — розповів Довгаль.
Постанова № 185: передчасний крок чи логічний етап
Окремою темою стала ефективність та своєчасність застосування постанови № 185 НБУ, яка поширюється як на банки, так і на МФО. У 2025 році банки сплатили 1,5 млрд грн штрафів, небанківські установи — 300 млн грн.
За словами Олександра Холода, ця постанова була досить складно сприйнята ринком, але тут варто дивитися ширше.
«Ми щойно говорили про те, що маємо перебудувати власні процеси під налаштування, під обмежені ставки. Ми говорили про підвищення рівня фінансового моніторингу. Ми говорили про те, що ми проходимо перевірки Національного банку, який вимагає певні стандарти, які схожі на банківські, але ще не банківські. Тому 185-та постанова, з однієї сторони, можливо і рано [була запроваджена — Ред]. Але рано чи пізно вона мала б народитися. Тому мені здається, що вона була вчасною. Можливо, нам треба було більше часу на її адаптації, а можливо нам треба було перебудовувати та формувати зі сторони ринку якісь додаткові навчання, системні навчання. Більше виходити до регулятора з діалогом при формуванні та розтлумачені», — зазначив СЕО «ШвидкоГроші».
На його думку, це крок, який дозволяє інституціональному ринку та фінансовим компаніям зростати і ставати більшими.
Водночас представник компанії Monto Владислав Бурма наголосив на необхідності адаптації до нових правил.
«Якщо нас тягнуть в бік банківської стандартизації, то, мабуть, варто врахувати і те, що сучасні банки по всьому світу йшли до своїх стандартів багато-багато років. І звісно, що регуляція необхідна. Але все ж таки ми виступаємо за адаптацію по часу — за адаптацію цієї швидкості, бо інколи ця швидкість неосяжна або майже неосяжна з якимись бізнес-процесами», — каже Бурма.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Нові правила гри для МФО: що обговорювали учасники ринку та регулятор на FinYear
Де беруть найбільше іпотек: регіони та суми
Як Національна установа розвитку допомагає малому та середньому бізнесу
Огляд розстрочок у 2026: що пропонують банки
За 2025 рік банки отримали рекородні 126,8 млрд гривень прибутку — деталі
Безготівкові розрахунки: скільки грошей надійшло в Україну у 2025 році
