НБУ пом’якшує валютні обмеження: що змінилося з 14 січня

14.01.2026, 13:00 — Казна та Політика

1276

НБУ пом’якшує валютні обмеження: що змінилося з 14 січня

НБУ з 14 січня пом’якшує низку валютних обмежень та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу.

ПРо це йдеться в повідомленні НБУ.

Читайте також

НБУ оцінив стійкість банківського сектору за підсумками 2025 року

По-перше, розширюються можливості компаній у межах стимулюючої валютної лібералізації

НБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт — «позиковий», щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону.

Мета таких змін — створити регуляторне підґрунтя для сприяння реструктуризації «старих» зовнішніх позик вітчизняними компаніями, що важливо для залучення нових ресурсів в економіку України.

Нехай ваші заощадження працюють на вас. Обирайте депозит, який буде ідеальним під вас.

Розмір «позикового» ліміту дорівнюватиме сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року.

У межах «позикового» ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією:

погашення «старих» кредитів та позик (одержаних до 20 червня 2023 року) й виплата процентів за ними;
розрахунки за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року;
повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, яка була зроблена до 23 лютого 2022 року;
фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений ліміт);
репатріація дивідендів (понад встановлений ліміт).

Серед особливостей «позикового» ліміту слід виділити такі:

у разі погашення основної суми залученого кредиту еквівалентно зменшуватиметься гранична сума в межах «позикового» ліміту;
після здійснення операцій у межах «позикового» ліміту переказ коштів з України для погашення основної суми залученого кредиту обмежується сумою боргу за кредитом, зменшеною на суму операцій, здійснених у межах ліміту;
валютні операції в межах «позикового» ліміту здійснюються в банку, на рахунки в якому бізнес отримав залучений кредит.

Читайте також

НБУ формує нові орієнтири курсу гривні — аналітики

Інші параметри таких кредитів мають відповідати загальним умовам для «нових» запозичень з-за кордону, встановленим постановою Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року (зі змінами):

за кредитом має дотримуватися максимальна процентна ставка в розмірі 12% річних;
заборонено дострокове проведення платежів за кредитом;
позичальник-резидент матиме змогу сплачувати за такими кредитами проценти (зокрема за рахунок купленої валюти);
дозволяється погашення основної суми кредиту (в межах залишку граничної суми «позикового» ліміту) за рахунок власної іноземної валюти та з другого року користування кредитом також за рахунок купленої іноземної валюти.

По-друге, вітчизняні продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений/непоставлений товар

Умови для проведення відповідних операцій є такими:

повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару;
сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі;
продавець/виробник здійснює повернення коштів за товар у порядку та строки, передбачені вимогами Закону України «Про захист прав споживачів».

Зміни дадуть змогу забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників. Водночас це не створить додаткового попиту на валюту — він нівелюється продажем валюти, що надійшла в Україну під час купівлі товару.

Читайте також

У 2025 році зарплати зростали повільніше, ніж у 2024 — НБУ

По-третє, уточнюються особливості регулювання валютних операцій

Із метою імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року № 1209-р НБУ запровадив кілька заходів у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів, а саме:

передбачив, що вимоги щодо граничних строків розрахунків не поширюватимуться на товари, що експортуються згідно із зовнішньоекономічним договором, право вимоги за яким перейшло до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), на суму сплаченого ЕКА страхового відшкодування експортеру товарів. Цей захід сприятиме досягненню головної мети створення та функціонування ЕКА — стимулюванню експорту продукції, робіт та послуг українського походження;
вилучив експорт страхових послуг з переліку операцій, до яких застосовується вимога щодо дотримання граничних строків розрахунків. У такий спосіб НБУ уніфікував валютне регулювання операцій зі страхування з регулюванням для інших фінансових послуг, на здійснення яких граничні строки розрахунків не поширюються.