0 800 307 555
0 800 307 555

НАЗК підрахувало, скільки корупціонерів було покарано за 11 років

96
НАЗК підрахувало, скільки корупціонерів було покарано за 11 років
НАЗК підрахувало, скільки корупціонерів було покарано за 11 років
Впродовж 2014 — 2024 років за рішенням українських судів за корупцію лише в 1,5% притягнутих до відповідальності конфіскували майно чи гроші, а права обіймати певні посади позбавили лише 0,2% підсудних.
Такі дані оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції.
НАЗК спільно з експертами Центру політико-правових реформ та за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні провело аналіз судової практики притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, за 2014−2024 роки
Це перше в Україні аналітичне дослідження, що охоплює дані за понад десятирічний період. Агентство підготувало та презентувало відповідний звіт, говориться у повідомленні.
«Результати дослідження свідчать, що абсолютна більшість (приблизно 72%) усіх справ припало на порушення вимог фінансового контролю (ст. 172−6 КУпАП), з яких найбільш поширеним стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин», — повідомляє НАЗК.
«Ще 25% справ у зазначений період стосувалися конфлікту інтересів (ст. 172−7 КУпАП). Найменша ж кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172−9 КУпАП)», — зазначено у повідомленні.
За 11 років понад 32 тис. осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, зазначає НАЗК.
«Динаміка накладення адміністративних стягнень загалом корелює із кількістю розглянутих справ: у 2018−2021 роках спостерігався приріст, а потім відбулося істотне зменшення, що пов’язано з призупиненням процесу декларування після введення в Україні воєнного стану», — говориться у повідомленні.
Загалом понад 60% осіб, стосовно яких розглядали справи, отримали основне стягнення у виді штрафу.
Важливо відзначити, що справи найчастіше закривалися з трьох причин: малозначність правопорушення, відсутність події/складу правопорушення та закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
«Водночас додаткові стягнення у виді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко — лише до 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності, переважно за ст. 172−4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності)», — говориться у повідомленні.
«Ще рідше суди позбавляли осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (лише 0,2% випадків із загального масиву). Отже, попри передбачену законодавством обов’язковість цих санкцій, на практиці додаткові стягнення майже не застосовуються», — зазначає НАЗК.
«Цікавим є те, що у межах аналізу адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, встановлено, що апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, причому понад половину з них залишено без змін (52%)», — додає агентство.
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас