57
«Скільки дати корупціонеру зарплати, щоб не брав?» — думки експертів

Після корупційного скандалу в «Енергоатомі», у котрому згадані колишні міністри юстиції та енергетики Герман Галущенко і Світлана Гринчук, стало зрозуміло, що нинішній рівень зарплат топурядовців не здатен утримати їх від бажання мати додатковий заробіток, навіть якщо цей заробіток не зовсім чистий.
Про збільшення зарплат у державному секторі вперше серйозно заговорили після Революції гідності, коли до роботи в уряді почали приходити не класичні бюрократи з кадрового резерву, а фахівці з приватного сектору, де вони звикли до доволі високих заробітків.
Відтоді змінювалися уряди, але питання зарплат в секторі держуправління — щоб вони й корупції запобігали, і мотивували до продуктивної роботи — лишається дискусійним.
Колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук отримала за жовтень цього року зарплату на рівні 158 335 гривень до податків, а після оподаткування сума становила 121 933 гривні. У цілому ж по країні середня зарплата до оподаткування — 26 623 гривні.
Нинішня прем’єрка Юлія Свириденко у своїй декларації за 2024 рік вказала, що на посаді першої віцепрем’єрки — міністерки економіки вона за рік заробила 1,2 мільйона гривень, тобто десь по 100 000 гривень на місяць. Ще 3,1 мільйона гривень Свириденко заробила від читання лекцій у Київській школі економіки.
Денис Шмигаль, що у 2024-му обіймав посаду прем’єр-міністра, вказав у декларації, що за минулий рік заробив 1,16 мільйона гривень. Це виходить приблизно 97 тисяч гривень на місяць. Але й у цьому випадку було додаткове джерело сімейного доходу: дружина Дениса Шмигаля Катерина отримала 7,46 мільйона гривень від підприємницької діяльності.
Отже, помітно, що топурядовці прагнуть мати додаткові джерела фінансових надходжень. У кожного це організовано по-різному.
Думки експертів
«Загалом зарплати на всіх цих рівнях в органах влади мають бути зіставними із зарплатами в приватному секторі за аналогічного рівня відповідальності. Міжнародний досвід свідчить, що оплата за роботу на державних посадах може бути дещо нижчою, але десь у межах до 20%, — каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
«Питання зарплат урядовців — це ж питання не тільки запобігання корупції, але також питання того, що на невисокі зарплати приходять просто некомпетентні люди, вони погано працюють — і потім держава погано все робить. На рівні вищих урядовців, я вважаю, зарплата має бути відповідною до корпоративного, приватного сектору. Плюс-мінус треба орієнтуватися на цей рівень. Краще цих чиновників буде менше, але щоб вони були високооплачувані. Бо теж маємо розуміти, що в людей там виникають великі витрати. Наприклад, система декларацій — дуже обтяжувальна. Юристи коштують дорого, щоб їх правильно заповнювати, ці декларації», — говорить Павло Кухта, колишній виконувач обов’язків міністра економіки.
Генеральні директори в Україні можуть отримувати 300−540 тисяч доларів на рік. У великих міжнародних компаніях зарплати керівників можуть бути в рази вищими й становити мільйони доларів на рік.
«Сьогодні, якщо ми кажемо про середню зарплату 20 тисяч гривень умовно, а зарплата для трошки вищого персоналу хай буде 40 чи 60 тисяч гривень, то все-таки важко людям, більшості населення, сприйняти, що може бути зарплата мільйон гривень, наприклад. Не дуже добре мати таку напругу в Україні між населенням і владою. І тому повністю прирівнювати зарплату в державному секторі до зарплат у приватному секторі не зовсім коректно», —
думає Ганна Вахітова, доцентка Київської школи економіки.
Зарплата у 2025 році
У 2025-му середня зарплата в центральних органах державної влади в Україні зросла на 7% і становить 62,6 тисячі гривень. Найвища середня зарплата — у Національній комісії з регулювання сфер енергетики та комунальних послуг. Вона становить 102,8 тисячі гривень на місяць, а працює в цьому органі 517 співробітників.
В Національному агентстві із запобігання корупції середня зарплата становить 95,8 тисячі гривень за штату в 367 осіб. Водночас окремі керівники в НАЗК отримують до 337 тисяч гривень на місяць.
У скільки обходяться державні службовці держбюджетові
В Україні нині нараховується близько 200 тисяч державних службовців, а за середньої зарплати в 62,6 тисячі гривень на місяць виходить, що сумарно за рік їхнє утримання коштує платникам податків приблизно 150 мільярдів гривень. Це 3% видатків державного бюджету на 2026 рік.
Очільник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев та спікер парламенту Руслан Стефанчук вважають, що зарплата державних службовців має бути обмежена стелею в 80 тисяч гривень на місяць. Вони хочуть цю правку внести до державного бюджету на 2026 рік. Проте вона не стосуватиметься оборонних посад.
Нині у Верховній Раді двоє депутатів від «Слуги Народу» — Галина Третьякова та Віталій Безгін — теж пропонують реформу оплати праці державних службовців. Вони проти стелі у 80 тисяч гривень. Але вважають, що робота депутатів місцевих рівнів не має бути волонтерською, якою є зараз.
Безгін вважає, що рівень зарплат топчиновників і політичних посад потрібно ще раз винести на публічне обговорення. Станом на зараз Верховна Рада вже обмежила надбавки та премії для топчиновників до 30% від зарплати, а ще, вказує Безгін, ці додаткові виплати мають бути прив’язані до конкретних показників ефективності.
Коли в українських містах та селах по багато годин немає електрики — у людей виникає питання: а чи заслужило, наприклад, керівництво Міністерства енергетики свої зарплати.
«Хоча б 5 тисяч доларів на місяць на вищих посадах у державі об’єктивно треба давати. Для пенсіонерів це дуже велика цифра, а для високооплачуваних професіоналів 5 тисяч доларів — не така велика сума. Хоча я розумію, що це дратує людей», —
резюмує Павло Кухта.
За матеріалами: hromadske
Поділитися новиною
Також за темою
«Скільки дати корупціонеру зарплати, щоб не брав?» — думки експертів
Податкові органи перевірять десятки тисяч ФОПів у сфері косметики — Гетманцев
Держмитслужба запровадила контроль за підсанкційними морськими суднами
В Україні почали вилучати монети номіналом 10 копійок
Держбюджет вже отримав більше трильйона гривень із податків та зборів
Перевірки від Рахункової палати: які сфери будуть у фокусі у 2026 році
