397
«Скільки дати корупціонеру зарплати, щоб не брав?» — думки експертів
— Казна та Політика
Після корупційного скандалу в «Енергоатомі», у котрому згадані колишні міністри юстиції та енергетики Герман Галущенко і Світлана Гринчук, стало зрозуміло, що нинішній рівень зарплат топурядовців не здатен утримати їх від бажання мати додатковий заробіток, навіть якщо цей заробіток не зовсім чистий.
Про збільшення зарплат у державному секторі вперше серйозно заговорили після Революції гідності, коли до роботи в уряді почали приходити не класичні бюрократи з кадрового резерву, а фахівці з приватного сектору, де вони звикли до доволі високих заробітків.
Відтоді змінювалися уряди, але питання зарплат в секторі держуправління — щоб вони й корупції запобігали, і мотивували до продуктивної роботи — лишається дискусійним.
Колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук отримала за жовтень цього року зарплату на рівні 158 335 гривень до податків, а після оподаткування сума становила 121 933 гривні. У цілому ж по країні середня зарплата до оподаткування — 26 623 гривні.
Нинішня прем’єрка Юлія Свириденко у своїй декларації за 2024 рік вказала, що на посаді першої віцепрем’єрки — міністерки економіки вона за рік заробила 1,2 мільйона гривень, тобто десь по 100 000 гривень на місяць. Ще 3,1 мільйона гривень Свириденко заробила від читання лекцій у Київській школі економіки.
Денис Шмигаль, що у 2024-му обіймав посаду прем’єр-міністра, вказав у декларації, що за минулий рік заробив 1,16 мільйона гривень. Це виходить приблизно 97 тисяч гривень на місяць. Але й у цьому випадку було додаткове джерело сімейного доходу: дружина Дениса Шмигаля Катерина отримала 7,46 мільйона гривень від підприємницької діяльності.
Отже, помітно, що топурядовці прагнуть мати додаткові джерела фінансових надходжень. У кожного це організовано по-різному.
Думки експертів
«Загалом зарплати на всіх цих рівнях в органах влади мають бути зіставними із зарплатами в приватному секторі за аналогічного рівня відповідальності. Міжнародний досвід свідчить, що оплата за роботу на державних посадах може бути дещо нижчою, але десь у межах до 20%, — каже Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.
«Питання зарплат урядовців — це ж питання не тільки запобігання корупції, але також питання того, що на невисокі зарплати приходять просто некомпетентні люди, вони погано працюють — і потім держава погано все робить. На рівні вищих урядовців, я вважаю, зарплата має бути відповідною до корпоративного, приватного сектору. Плюс-мінус треба орієнтуватися на цей рівень. Краще цих чиновників буде менше, але щоб вони були високооплачувані. Бо теж маємо розуміти, що в людей там виникають великі витрати. Наприклад, система декларацій — дуже обтяжувальна. Юристи коштують дорого, щоб їх правильно заповнювати, ці декларації», — говорить Павло Кухта, колишній виконувач обов’язків міністра економіки.
Генеральні директори в Україні можуть отримувати 300−540 тисяч доларів на рік. У великих міжнародних компаніях зарплати керівників можуть бути в рази вищими й становити мільйони доларів на рік.
«Сьогодні, якщо ми кажемо про середню зарплату 20 тисяч гривень умовно, а зарплата для трошки вищого персоналу хай буде 40 чи 60 тисяч гривень, то все-таки важко людям, більшості населення, сприйняти, що може бути зарплата мільйон гривень, наприклад. Не дуже добре мати таку напругу в Україні між населенням і владою. І тому повністю прирівнювати зарплату в державному секторі до зарплат у приватному секторі не зовсім коректно», —
думає Ганна Вахітова, доцентка Київської школи економіки.
Зарплата у 2025 році
У 2025-му середня зарплата в центральних органах державної влади в Україні зросла на 7% і становить 62,6 тисячі гривень. Найвища середня зарплата — у Національній комісії з регулювання сфер енергетики та комунальних послуг. Вона становить 102,8 тисячі гривень на місяць, а працює в цьому органі 517 співробітників.
В Національному агентстві із запобігання корупції середня зарплата становить 95,8 тисячі гривень за штату в 367 осіб. Водночас окремі керівники в НАЗК отримують до 337 тисяч гривень на місяць.
У скільки обходяться державні службовці держбюджетові
В Україні нині нараховується близько 200 тисяч державних службовців, а за середньої зарплати в 62,6 тисячі гривень на місяць виходить, що сумарно за рік їхнє утримання коштує платникам податків приблизно 150 мільярдів гривень. Це 3% видатків державного бюджету на 2026 рік.
Очільник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев та спікер парламенту Руслан Стефанчук вважають, що зарплата державних службовців має бути обмежена стелею в 80 тисяч гривень на місяць. Вони хочуть цю правку внести до державного бюджету на 2026 рік. Проте вона не стосуватиметься оборонних посад.
Нині у Верховній Раді двоє депутатів від «Слуги Народу» — Галина Третьякова та Віталій Безгін — теж пропонують реформу оплати праці державних службовців. Вони проти стелі у 80 тисяч гривень. Але вважають, що робота депутатів місцевих рівнів не має бути волонтерською, якою є зараз.
Безгін вважає, що рівень зарплат топчиновників і політичних посад потрібно ще раз винести на публічне обговорення. Станом на зараз Верховна Рада вже обмежила надбавки та премії для топчиновників до 30% від зарплати, а ще, вказує Безгін, ці додаткові виплати мають бути прив’язані до конкретних показників ефективності.
Коли в українських містах та селах по багато годин немає електрики — у людей виникає питання: а чи заслужило, наприклад, керівництво Міністерства енергетики свої зарплати.
«Хоча б 5 тисяч доларів на місяць на вищих посадах у державі об’єктивно треба давати. Для пенсіонерів це дуже велика цифра, а для високооплачуваних професіоналів 5 тисяч доларів — не така велика сума. Хоча я розумію, що це дратує людей», —
резюмує Павло Кухта.
За матеріалами: hromadske
Поділитися новиною
Також за темою
Мінекономіки затвердило нову редакцію угод про користування надрами
Уряд спростив операторам зв’язку процедури будівництва станцій
Зеленський назвав сценарії отримання репараційної позики для України
«Податок на OLX»: чотири цифрові платформи підтримали ініціативу уряду
ПДФО цього року приніс бюджету на 86 млрд грн більше, ніж торік
Італія, Мальта і Болгарія виступили проти використання російських активів для кредиту Україні
