Допомога батькам, подарунок чи повернення боргу: коли банк чи податкова можуть зацікавитися вашими грошима

Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google

Здається, що переказ на картку — це просто переказ. При цьому державі важливо, що «стоїть за вашим переказом. Саме від цього залежить, чи потрібно оподатковувати ваші дії, вимагати у вас декларацію тощо.

У цій статті ми розглянемо безпосередні ситуації, коли банк чи податкова можуть зацікавитися вашими переказами.

Що ж робити у таких випадках? Finance.ua знайшов відповідь разом з адвокаткою і партнеркою Lawyer HUB Марією Конрадій.

Зі слів пані Конрадій, переказ матері до пенсії, подарунок онукові на житло або повернення боргу другові є звичайними речами для більшості людей, та з юридичної думки кожна така операція має власну природу: утримання, дарування, позика або оплата товару чи послуги. Від цього залежить, чи виникає податок, чи потрібна декларація і як пояснити банку походження коштів.

До речі, Finance.ua підготував спеціальну сторінку з картками. Такі картки поєднують в собі відразу кілька функцій, які спрощують життя їхнім власникам. Обирайте кращий варіант для себе.

Мамі, бабусі, брату: коли податок дорівнює нулю

Закон ділить людей на близьких і «чужих». До перших належать родичі першого та другого ступеня. Це батьки, чоловік чи дружина, діти (також усиновлені), рідні брати й сестри, дідусі та бабусі, а також онуки.

Місце для вашої реклами

Адвокатка зазначає, що гроші без обов’язку повернення закон бачить як дарування.

«Якщо кошти передаються без обов’язку їхнього повернення, така операція за своєю суттю може відповідати договору дарування», — пояснює Конрадій.

Для родичів діє особлива ставка.

«Перекази між цими особами оподатковуються за нульовою ставкою, якщо дарувальник є резидентом і переказ є саме дарунком, а не оплатою роботи чи послуги. Декларацію щодо таких доходів не подають, а військовий збір не справляється», — наголошує вона.

Тож, щомісячна допомога батькам не створює проблем лише через сам переказ.

«Звичайний переказ коштів від дитини батькам або від батьків дитині, за умови що це справді безоплатна допомога, не породжує податкового зобов’язання лише через сам факт такого переказу», — каже адвокатка.

<i>Щомісячна допомога батькам не створює проблем лише через сам переказ</i> — *Щомісячна допомога батькам не створює проблем лише через сам переказ*

Та існують два винятки, про які варто знати. Перший стосується пар без шлюбу.

«Між чоловіком і жінкою, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, такий подарунок у розумінні Податкового кодексу слід розглядати як інший дохід. Його оподатковують доходом й військовим збором на загальних підставах», — попереджає Конрадій.

Другий стосується нерезидентів.

«Якщо дарувальник є нерезидентом, ставка становить 18% для будь-якого об’єкта, незалежно від споріднення», — зазначає вона.

У такому разі адвокатка радить розглянути аліменти. Повнолітні діти зобов’язані утримувати батьків, які не можуть працювати й потребують допомоги. Аліменти не оподатковуються, навіть коли їх платить нерезидент.

Банк може запитати про походження грошей. Для родинної допомоги зазвичай достатньо документів про споріднення й підтвердження джерела коштів відправника.

«Для значних сум доцільно зберігати документи, які дозволяють зрозуміти мету платежу та його походження. Це особливо важливо, якщо після отримання коштів людина одразу купує нерухомість, автомобіль чи інше дороге майно», — додає вона.

4 тис. чи 9 200 гривень: скільки коштує подарунок від друга?

Друзі, зяті, невістки, вітчими й мачухи не належать до близького кола. Подарунок від них оподатковують за загальними правилами: 5% податку на доходи і 5% військового збору.

Платить той, хто отримав гроші.

«Обдаровуваний зобов’язаний включити такий дохід до річного, подати декларацію за наслідками звітного податкового року і сплатити податок до 1 травня та 1 серпня відповідно», — розповідає адвокатка.

За неподану декларацію передбачено штраф 340 гривень. Пільги для малих сум немає.

«Неоподатковуваний ліміт у 25% мінімальної зарплати до грошових подарунків не застосовується. Закон робить виняток для грошових виплат у будь-якій сумі», — уточнює вона.

Рахуємо на прикладі. Друг дарує 40 тис. гривень:

За нотаріальним договором дарування податок і збір разом складуть 4 тис. гривень.
Без жодного оформлення податкова може розглядати надходження як інший дохід. Тоді ставки 18% і 5% - разом 9 200 гривень.

Якщо гроші надійшли з рахунку підприємця, їх можуть вважати подарунком від самозайнятої особи. Тоді ставка становить 18%.

Окремо адвокатка пояснює вимоги до форми договору.

«Договір дарування валютних цінностей між фізичними особами на суму понад п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів укладають письмово й посвідчують у нотаріуса. Для цих цілей мінімум становить 17 гривень, тобто поріг дорівнює 850 гривням», — каже вона.

Читайте також: Оподаткування подарунків в Україні: як може змінитися ліміт у 2027 році

Для великих подарунків є найнадійніший варіант.

«Найнадійніший спосіб підтвердити правову підставу передавання й походження коштів — нотаріально посвідчений договір. Якщо податок сплачено до нотаріального посвідчення договору, платник звільняється від обов’язку подавати річну декларацію», — каже Конрадій.

Якщо ж підстава для переказу від стороннього нічим не підтверджена, наслідки можуть бути гіршими. У такому разі ДПС може розглядати ці кошти як інший дохід, який підлягає оподаткуванню за ставкою 18%.

Борг без розписки: чому напис «повернення» нічого не доводить

Повернення позики не є доходом позикодавця. Проте це правило працює, коли можна довести, що позика була.

«Договір позики вважається укладеним від моменту передання грошей. Письмово його укладають, якщо сума щонайменше в десять разів перевищує неоподатковуваний мінімум, тобто від 170 гривень. Підтвердити його може розписка позичальника або інший документ, який засвідчує передання грошей», — розповідає Конрадій.

<i>Договір позики вважається укладеним від моменту передання грошей</i> — *Договір позики вважається укладеним від моменту передання грошей*

Верховний Суд цю позицію підтвердив. Об’єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 6 квітня 2026 року у справі № 368/1257/21 вказала, що розписка доводить і письмову форму договору, і сам факт передавання грошей.

Напис у призначенні платежу такого документа не замінює. У справі № 755/16831/19 Касаційний цивільний суд пояснив, що призначення платежу вказує особа, яка надсилає гроші. Воно може мати значення в приватному праві, але не підтверджує укладення договору позики.

Окремо адвокатка радить звернути увагу на проценти.

«Якщо розмір процентів не встановлено, він визначається на рівні облікової ставки НБУ. Безпроцентною позика між фізичними особами вважається лише до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів. Тому варто прямо зазначати в розписці, що позика безпроцентна», — каже вона.

Отримані проценти — це інша історія. Вони є пасивним доходом позикодавця й оподатковуються за ставкою 18%.

Читайте також: Чи має розписка юридичну силу? Як її скласти, щоб повернути гроші?

Якщо кредитор пробачив борг, виникає дохід у боржника.

«У разі анулювання кредитором основної суми боргу до закінчення строку позовної давності така сума включається до загального оподатковуваного доходу, якщо перевищує 25% мінімальної зарплати. 2026 року цей поріг становить 2 161,75 гривні. Боржник сам сплачує податок і відображає дохід у річній декларації», — пояснює адвокатка.

Просте прострочення нічого не змінює. Неповернення позики у встановлений договором строк не зумовлює автоматичного виникнення оподатковуваного доходу.

Друг повертає 50 тис. гривень? Марія Конрадій пояснює:

«Повернення основної суми не є доходом, але лише якщо позику можна довести розпискою чи договором і випискою про її видавання. Без документів таке надходження зовні не відрізняється від доходу».

Десятки клієнтів на одній картці: де закінчується допомога і починається бізнес

Найбільше запитань виникає до регулярних надходжень від різних людей за товари чи послуги.

«Так, найбільшу проблему створюють саме систематичні надходження від різних осіб за товари чи послуги», — підтверджує Конрадій.

Межу вона описує так.

«Якщо людина системно продає товари протягом значного часу, щоб отримувати прибуток, вона має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання. А продаж власного вживаного майна, особистих речей, не є підставою для фінансової чи адміністративної відповідальності».

Для незареєстрованих надходжень передбачено такі наслідки:

податкова оподатковує їх як інші доходи за ставкою 18% і військовим збором 5%;
стаття 164 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає штраф від 17 до 34 тис. гривень;
можлива конфіскація грошей, одержаних унаслідок порушення.

Верховний Суд розглядав таку історію у справі № 810/3116/18 (постанова від 23 травня 2022 року). Людина від 2013 до 2015 роки будувала й продавала нерухомість без статусу ФОП.

Податкова визначила їй зобов’язання за правилами для підприємців. Більшість складу колегії з цим не погодилася: фізособа й ФОП мають різний статус, а застосування до першої спеціальних правил для другого було б розширеним тлумаченням норми.

Рішення в частині донарахування ПДФО скасували. Водночас суд прямо зазначив, що діяльність без реєстрації не є правомірною.

Читайте також: Перекази, криптовалюта чи готівка: варіанти допомоги родичам за кордоном

Є й «бік банку». «Інструкція НБУ № 162 забороняє використовувати особисті рахунки для підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Тому систематичне отримання на особисту картку грошей за товари чи послуги може бути не лише підставою для податкових питань, а й порушенням порядку використання рахунку», — розповідає адвокатка.

Закриття рахунку разом із цим не автоматичне.

«Можливість розірвати договір залежить від його умов і підстав, які передбачає закон», — уточнює вона.

400 тисяч і не тільки: що насправді цікавить банк

Існує думка, що банк перевіряє кожну операцію від 400 тис. гривень. Адвокатка це спростовує.

«Автоматичного контролю всіх операцій від 400 тис. гривень закон не передбачає. Такі операції вважаються пороговими лише за наявності однієї чи кількох ознак: це операції з готівкою, перекази за кордон, участь політично значущих осіб тощо», — каже Конрадій.

Підозрілою ж операція може стати за будь-якої суми.

«Банк зобов’язаний стежити, щоб операції відповідали профілю клієнта, і за потреби з’ясовувати джерело коштів. Він має право витребувати документи, а клієнт зобов’язаний їх подати. Якщо клієнт не надає потрібних документів, банк має відмовитися від операції чи ділових відносин», — пояснює вона.

Що зазвичай привертає увагу:

надходження від багатьох різних людей;
суми, які не відповідають відомим доходам клієнта;
транзитні перекази: гроші прийшли й одразу пішли далі;
великі внески готівкою.

<i>Підозрілою ж операція може стати за будь-якої суми</i> — *Підозрілою ж операція може стати за будь-якої суми*

Суди розглядали такі спори з різних боків.

У справі № 645/5124/23 (постанова від 12 лютого 2025 року) Касаційний цивільний суд наголосив, що право банку розірвати відносини не може бути необмеженим. Проте клієнтці відмовив у позові, бо вона використовувала особисті рахунки для підприємницької діяльності.

У справі № 757/5609/24-ц (постанова від 23 липня 2026 року) суд визнав відмову банку незаконною. Банк не довів, які саме операції підозрілі, в чому ця підозра та на яких доказах вона ґрунтується.

Податкова теж не отримує виписку за рахунком автоматично.

«За загальним правилом на запит податкової банк розкриває лише відомості про наявність рахунків. Інформацію про операції надають переважно за рішенням суду», — каже Конрадій.

Касаційний цивільний суд у постанові від 2 березня 2026 року у справі № 757/25789/25-ц відмовив податковій у розкритті банківської таємниці. Суд зазначив, що це можливо, коли орган доведе, що перевірка неможлива іншим способом або є інша об’єктивна потреба.

Що тримати напоготові

Набір документів залежить від того, що стоїть за переказом:

Допомога родичам: свідоцтва про народження чи шлюб, документи про джерело коштів відправника.
Подарунок: договір дарування.
Позика: договір або розписка і виписка про видавання грошей.
Власні заощадження: довідка про доходи, договір продажу майна, виписки з інших рахунків, податкова декларація.

«Найкращий захист — це документ, складений у момент операції, а не пояснення, підготовлене згодом», — підкреслює Конрадій.

До речі, щодо заощаджень, то на Finance.ua існує сторінка, на якій ми зібрали усі депозити. Тут можна легко порівняти ставки та умови. Отримати спеціальний «Бонус до депозиту». Та навіть швидко оформити варіант, що вам сподобається.

П’ять історій з цифрами

Син і мама. Син щомісяця надсилає мамі 10 тис. гривень.

«Якщо обоє резиденти, це дарунок члену сім’ї першого ступеня. Немає потреби ні в оподаткуванні, ні в декларації. На запит банку достатньо документа про споріднення», — розповідає адвокатка.

Якщо ж син утратив податкове резидентство України, переказ можуть обкласти ставкою 18%. Тоді вона радить розглянути аліменти.

Бабуся й онук. Бабуся дарує онукові 300 тис. гривень на житло.

«Онук — член сім’ї другого ступеня, тому ставка нульова. Значна сума може зумовити запит банку щодо джерела коштів, тож доцільно мати нотаріально посвідчений договір дарування і документи про походження бабусиних заощаджень», — каже Конрадій.

Читайте також: Що писати в призначенні платежу, коли переказуєте гроші родичам чи повертаєте борг

Друг дарує гроші. За нотаріальним договором 40 тис. гривень коштують 4 тис. гривень податку й збору. Без оформлення можливі 9 200.

Друг повертає борг. 50 тис. гривень не є доходом, якщо є розписка чи договір і виписка про видавання позики. Без них надходження виглядає як дохід.

Оплата від десятків людей.

«Це ознаки підприємницької діяльності. Правильне рішення — зареєструватися фізичною особою-підприємцем і відкрити окремий рахунок. Інакше можуть стягнути податки 18% і 5%, накласти штраф за статтею 164 і навіть припинити обслуговування в банку», — попереджає адвокатка.