475
Благодійні збори: як захиститися від шахраїв
— Особисті фінанси
Під час війни проводиться дуже багато різноманітних благодійних зборів. Вони усюди… Соцмережі, розсилка повідомлень на телефонні номери, пости в соц. мережах та месенджерах, ЗМІ тощо. Та проблема шахраїв «благодійників» актуальна, як ніколи. Всюди, де виникає потреба зібрати гроші, з’являються й вони.
Finance.ua у статті Псевдоволонтери та шахраї за ширмою благодійних зборів: які гачки використовують злодії розповідає, яким чином убезпечити себе від такого обману.
Щоб не бути ошуканими, першочергово перевіряйте правдивість інформації стосовно конкретної організації чи волонтера, дізнавайтесь про фінансову прозорість, шукайте незалежні відгуки.
Пам’ятайте, що шахраї активно створюють фальшиві організації чи фонди, щоб збирати гроші для «допомоги». Деякі навіть на вулицях збір організують. Але на справжні доброчинні цілі вони фактично кошти не передають.
Очікувати «жертву» злодії можуть будь-де. Наприклад, в Секретаріаті Кабміну повідомляли, що на замаскованому під портал Уряду зловмисники оформили одну зі сторінок під «Державні послуги онлайн» та зробили там підрозділ стосовно виплат від ООН.
Звісно, багато кого ця тема цікавить, тож запитів та відвідувань було вдосталь. Далі схема наступна: людині надходить повідомлення про отримання «переказу», потім йде вимога сплатити держмито, вона, звичайно, все сплачує, але гроші не надходять, а вхід до кабінету блокується.
Кіберполіція та наша редакція радять:
- отримувати відомості стосовно здійснення благодійних зборів з офіційних джерел та від перевірених осіб;
- перераховувати на рахунок, а не на картку, тим більше коли це картка — це просто цифри, навіть без зазначення ПІБ;
- на сайтах, де здійснюються збори, уважно перевіряти URL-адресу. Навіть один відмінний від оригіналу символ може бути свідченням фішингу;
- за сумнівними посиланнями не переходити;
- дані карток на сумнівних ресурсах не вводити.
А у випадку випадкового розголошення власної фінансової інформації слід одразу ж звертатися до банку, блокувати свої рахунки або картки.
Не так вже й важко захищати себе від шахраїв-благодійників. Слід просто уважно все перевіряти.
Наприклад, на сайті чи в групі фонду або організації мають бути не лише реквізити всіх доступних видів, а ще й телефонні номери, що «відповідають», реальна адреса, посилання на акаунти в соцмережах (не тільки самої організації, а і її представників).
Тобто, якщо ви побачили, що фонд організував волонтерський збір, ви повинні обов’язково бачити максимум інформації про нього, мати можливість зателефонувати або списатися в соцмережі, щоб поставити наявні питання.
Додатково довіри заслуговують компанії та фонди, які надають відкрито:
- відомості про команду та керівництво;
- звіти про фінансову роботу;
- розрахунковий рахунок.
Також слід переконатися, чи не підроблений сайт, на якому відбувається збір допомоги. Для цього треба просто перевірити домен ресурсу. Часу це займе небагато, але ризики мінімізує, в результаті, суттєво.
Як це зробити? Дивіться, справжній та підроблений домени виглядати можуть однаково, в цьому й задум, але незначні відмінності є.
Наприклад, домен справжнього благодійного фонду може виглядати так: helpukrainenow.com. А фішинговий домен буде схожий на ukrainewar/help.com.
Як же виявити підробку? Запам’ятовуйте, а краще зберігайте для себе наступні поради:
- Звіряйте ім’я домену зі справжнім.
- Дивіться на наявність SSL-сертифіката (якщо його немає, адреса сайту буде починатися з «http://», а поруч буде зазначене «не захищено».
- Зауважте на грамотність та досконалість оформлення. Помилки, зайві елементи, невірна назва є ознаками підробки.
Також підозри мають викликати дивні контактні дані, незвична структура вебресурсу, нелогічна адреса.
Наостанок ще можна скористатися сервісом Whois. Він дає змогу дізнатися максимум відомостей стосовно домену, що зацікавив.
Також суттєва ознака шахрайства у відсутності відомостей стосовно фонду в сервісі перевірки контрагентів youcontrol.com.ua. До речі, цей ресурс не лише в плані благодійних організації дозволяє отримати інформацію. З його допомогою ще можна дізнатися стосовно статусу юрособи (наприклад, чи не перебуває в стадії припинення, в процесі скорочення), її організаційно-правової форми, контактів тощо.
«Погугліть». Дізнавайтеся:
- офіційну назву;
- адресу реєстрації;
- керівника/команду;
- події та новини тощо.
Якщо фонд надійний, про нього будуть регулярно згадувати. І не лише на їхніх сторінках у вигляді проникливо написаних розповідей, а в відомих ЗМІ.
Усі волонтери розуміють, що чим більш відкрита їхня діяльність, тим більше й донатів надходитиме, тому відмовлятися надати необхідну інформацію ніхто з них не буде. Та й потреби в таких запитах не виникатиме, бо все необхідне вже буде розташовано у відкритому доступі на офіційних ресурсах.
Що робити, якщо виявили сумнівний збір? В соцмережах лишайте скарги (не просто коментарі, а саме скарги). Пошукайте, під постом має бути «поскаржитися» або щось схоже.
Стосовно сайтів передавайте відомості до правоохоронців. Якщо збір відбувається від імені конкретного підрозділу чи частини, можна подати запит й до них. Нерідко використовують з метою викликати довіру цілком реальні відомості.
Наприклад, оголошення «збираємо на швидкі для підрозділу…» та фото зі знищеними автівками такого плану стимулює швидше донатити. Але, якщо зв’язатися з цим підрозділом, можна з’ясувати, що фото вже понад пів року, автівки давно привезли благодійники та збір ніякий не потрібний.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
