1537
Бізнесу бракує кадрів, але він не поспішає залучати ветеранів і ВПО
— Особисті фінанси
Український ринок праці у 2026 році опинився у складній ситуації: компанії дедалі частіше говорять про нестачу працівників, але водночас не поспішають залучати тих, хто міг би частково закрити вакансії. Йдеться, зокрема, про ветеранів, людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.
Про це свідчать результати дослідження «Барометр ринку праці» від Grc.ua.
Бізнес скорочує увагу до інклюзивності
34,9% компаній взагалі не працюють із темою інклюзивності та безбар’єрності. Це на 8 відсоткових пунктів більше, ніж торік.
«Ця динаміка виглядає особливо контрастно на тлі публічних дискусій про необхідність розширювати доступ до працевлаштування людей з інвалідністю, ветеранів та інших вразливих груп. Адже саме ці категорії дедалі частіше називають „резервом“ для ринку праці», — зазначають дослідники.
При цьому кількість роботодавців, які системно займаються реінтеграцією військових, зменшилася з 43% до 30%. Частка компаній, що працевлаштовують людей з інвалідністю, також трохи скоротилася — до 48%.
Можливості для працевлаштування внутрішньо переміщених осіб створює лише кожна третя компанія, а підтримку працівникам із деокупованих територій надають лише 14% роботодавців.
Проблема не лише в бажанні
Ще одна проблема — готовність бізнесу створювати інклюзивні робочі місця. Більше половини компаній (54%) не мають такої можливості. Третина лише планує такі кроки, і лише 17% уже облаштували робочі місця з урахуванням потреб різних груп працівників.
На перший погляд це виглядає як зниження інтересу до соціальної відповідальності. Але, як показує дослідження, на практиці багато компаній просто змушені концентруватися на виживанні: зростають витрати, зберігається нестабільність, зокрема в енергопостачанні.
Інклюзивність у таких умовах часто не стає стратегічним напрямом, а залишається ситуативною ініціативою.
Працевлаштування саме по собі не гарантує успішної адаптації, особливо для ветеранів. Для цього потрібні внутрішні програми підтримки, навчання менеджерів і зміни в корпоративній культурі.
Наразі лише 18,6% компаній мають такі програми. Ще 30% планують їх запровадити, а решта або не визначилися, або не розглядають це питання.
Чому це стратегічний ризик
У міжнародній практиці інклюзивність усе частіше розглядають як фактор конкурентоспроможності, а не лише як соціальну відповідальність. Різноманітність команд пов’язують із кращими фінансовими результатами.
В Україні ж частина бізнесу досі сприймає це як додаткове навантаження. Водночас демографічні втрати, мобілізація та міграція лише посилюють дефіцит кадрів.
У результаті виникає парадокс: компанії говорять про нестачу працівників, але самі обмежують коло кандидатів. У довгостроковій перспективі це може стати серйозним ризиком для розвитку бізнесу.
Раніше ми повідомляли, що роботодавці дедалі активніше розглядають працевлаштування ветеранів і ветеранок, внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, працівників віком 60+ та молоді без досвіду.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Зростання зарплат у Польщі сповільнюється
Коли роботодавець може відкликати працівника з відпустки
Практичні поради колекціонерам та інвесторам монет
Топ-області з найбільшою кількістю вакансій із проживанням
Як змінити банківські реквізити для виплати пенсії онлайн
Колекціонування чи інвестування монет: які плюси й мінуси
