АТБ втратила товари через удари по складах: чи загрожує мережі дефіцит продуктів
— Особисті фінанси
209

Українська мережа супермаркетів АТБ-маркет зазнала мільярдних збитків унаслідок двох останніх російських ударів по складських комплексах. Наразі компанія підраховує втрати.
Про це пресслужба АТБ-маркет повідомила в коментарі NV Бізнес.
Складські комплекси АТБ-маркет були уражені російськими БПЛА. Співробітники не постраждали. Втрати компанії великі — збитки мільярдні, але їх ще підраховують.
Частина товару втрачена через атаку на склади, але зараз про дефіцит продуктів не йдеться, зазначають у пресслужбі компанії. Водночас є затримки з доставкою товарів, що повʼязано з ускладненою логістикою.
російські атаки на АТБ
3 червня 2026 року через удар російського дрона був повністю виведений з ладу один із найбільших та найсучасніших розподільчих центрів корпорації АТБ у Дніпрі. Попередня сума завданих збитків компанією оцінювалася у сотні мільйонів гривень.
26 липня 2026 року російські агресори вдарили по супермаркету АТБ в Чернігові реактивним дроном.
28 вересня 2026 року склади АТБ-маркет знову зазнали російського удару.
5 жовтня 2026 року хакери атакували сайт мережі магазинів АТБ і вимагали $400 тисяч викупу, погрожуючи оприлюднити дані клієнтів.
8 жовтня 2026 року внаслідок російської ворожої атаки знову постраждали склади АТБ-маркет на Київщині біля Житомирської траси. Удар прийшовся по складам компанії Logistic Union, яка є частиною корпорації АТБ.
АТБ-маркет — найбільший український ритейлер за оборотом і кількістю магазинів. Оборот компанії у 2025 році зріс на 18,4% до 247,3 млрд грн у порівнянні з попереднім роком. Прибуток компанії зріс на 10,5% до 3,4 млрд грн. Оборот ритейлера у 2024 році склав 208,9 млрд грн.
Нагадаємо, раніше Finance.ua розповідав, що на фоні систематичних обстрілів ворога, під які, зокрема, потрапляють і продуктові склади, деякі супермаркети почали вводити обмеження на продаж товарів. В Кабміні такі дії вважають передчасними.
Також ми писали, що російські атаки на портову інфраструктуру, залізницю, логістичні хаби та торговельні склади створюють додатковий тиск на українську економіку. Через перебої з експортом країна втрачає валютні надходження, а імпортери змушені витрачати більше коштів на логістику. Це впливає на курс гривні, фінансовий стан бізнесу та ситуацію на ринку праці.
Про те, чому бізнеси економлять і закривають позиції, як росія змінює цілі атак, чому виникає парадокс «звільнень і браку людей», а також як перекваліфікуватися і на яку допомогу від держави можна розраховувати у 2026 році — дивіться у відео на YouTube-каналі Finance.ua:
Поділитися новиною
