Для бізнесу оновили посібник щодо компенсації збитків від війни

Комітет Асоціації з питань відновлення України спільно з компанією BDO в Україні підготували четверте видання практичного посібника «Як діяти бізнесу у випадку пошкодження майна внаслідок збройної агресії: покроковий план 4.0». Документ актуалізували з урахуванням останніх змін у державних програмах компенсації та фінансування відновлення бізнесу, а також практичних питань, які виникають у компаній під час використання цих механізмів.
Про це повідомляє Європейська бізнес асоціація.
Що змінилося
Одне з ключових оновлень версії 4.0 стосується програм Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Зокрема, у посібнику врахували зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів № 1157. Відтепер до територій, на яких бізнес може претендувати на компенсацію за пошкоджене або знищене майно, включено Київ та Київську область.
Також оновлено перелік майна, яке може охоплюватися програмою, та поширено механізм на окреме рухоме майно під час транзиту через території підвищеного ризику. Крім того, спрощено вимоги до документів: частину інформації ЕКА може перевіряти через державні реєстри.
Окремо розширено можливості компенсації страхових премій за страхування від воєнних ризиків. Максимальний розмір такої компенсації збільшено з 3 млн до 5 млн грн на рік.
При цьому в межах програми може бути застраховане майно, щодо якого бізнес має страховий інтерес, зокрема орендоване.
Практичні роз’яснення для компаній
До четвертого видання також додали практичні роз’яснення за результатами зустрічі EBA з Міністерством економіки та ЕКА.
Зокрема, у посібнику розібрано, чи потрібно повторно подавати раніше подані заявки, як додати до заявки додаткове майно та яке майно фактично може страхуватися.
Також пояснюється, як підтвердити право власності та факт пошкодження майна, відстежувати статус заявки та які документи необхідно підготувати для оцінки збитків.
Одна з головних рекомендацій бізнесу — не чекати, поки майно буде пошкоджене. Для отримання компенсації через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) компанія має бути учасником відповідної програми вже на момент інциденту: приєднатися після обстрілу та претендувати на виплату заднім числом не можна. Одноразовий внесок становить 0,5% від заявленого ймовірного збитку.
У посібнику радять не починати прибирання чи ремонт до детальної фіксації пошкоджень. Необхідно зробити загальні та детальні фото, увімкнути геолокацію, зафіксувати дату й час, а оригінали файлів зберегти окремо. Копій у месенджерах недостатньо, оскільки вони можуть стискати файли, а самі фото та відео не рекомендують редагувати.
Відео радять знімати одним безперервним кадром: почати із загального плану будівлі та адресної таблички, а потім без пауз перейти всередину приміщення. Під час зйомки варто вголос назвати дату, приблизний час, адресу та описати пошкодження.
Компанії також радять отримати статус потерпілої сторони у кримінальному провадженні. Важливо, щоб у матеріалах справи було прямо зафіксовано, що пошкодження стало наслідком збройної агресії росії, а не лише дій невстановленого військовослужбовця. Це може мати значення під час подальшого стягнення збитків та використання компенсаційних механізмів.
Нові можливості фінансування відновлення
Ще один важливий блок стосується нових можливостей фінансування для середнього та великого бізнесу. У посібнику враховано постанову № 1156, якою розширено механізм компенсації процентних ставок на проєкти з відновлення та розвитку паливної і складської логістичної інфраструктури, переробної промисловості та торгівлі.
Для відновлення виробництва передбачені гранти до 16 млн грн, але не більше фактичного розміру збитків. Також підприємства можуть залучати кредити за програмою «5−7-9%» на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна — до 150 млн грн
Для середнього та великого бізнесу окремо передбачена компенсація 5,5 відсоткового пункту від кредитної ставки. Мінімальна сума такого фінансування становить 100 млн грн, а для підприємств на прифронтових територіях — 30 млн грн. Загальний ліміт для групи пов’язаних компаній може сягати 1 млрд грн.
Ще одна можливість — звернення до міжнародного Реєстру збитків через «Дію». Бізнес може заявляти не лише вартість пошкоджених чи втрачених активів, а й втрачений прибуток, повну втрату бізнесу та вже понесені або майбутні витрати на відновлення. Сам Реєстр поки не здійснює виплати — заяви мають стати основою для майбутнього компенсаційного механізму.
Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що російські атаки на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру позначаються на роботі дев’яти з десяти українських підприємств. 7% компаній зазнали прямих втрат, ще 41% — непрямих через перебої з постачанням і зростання цін. Ще 43% відчувають реальний ризик.
Також ми розповідали, що 94% українського бізнесу не мають страхового покриття воєнних ризиків. Половина компаній просто не можуть знайти відповідне покриття, 49% вважають наявне страхування недостатнім, а для 43% його вартість є надто високою.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
