43
Атаки рф на порти та логістику: як це впливає на курс гривні, бізнес і зарплати
російські атаки на портову інфраструктуру, залізницю, логістичні хаби та торговельні склади створюють додатковий тиск на українську економіку. Через перебої з експортом країна втрачає валютні надходження, а імпортери змушені витрачати більше коштів на логістику. Це впливає на курс гривні, фінансовий стан бізнесу та ситуацію на ринку праці.
Про це сказано в статті Finance.ua «Блокування портів та атаки на логістику: як це впливатиме на економіку і життя українців».
Як атаки на порти впливають на валютний ринок
Найбільше від пошкодження логістичної інфраструктури потерпає агропромисловий комплекс (АПК), який забезпечує понад 50% валютного виторгу України від експорту.
Металургія та агросектор генерували основний приплив валюти у країну. Блокада портів означає щомісячну втрату 200−300 млн доларів експортних надходжень.
Водночас імпортерам побутової техніки, ліків і хімічної продукції потрібно більше валюти через подовження логістичних маршрутів і збільшення витрат на доставку. Щоб стримувати знецінення гривні, Національний банк України змушений витрачати більше міжнародних резервів на валютні інтервенції.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин впевнений, що у другій половні вересня на міжбанку курс утримається в коридорі 44,4−44,85 гривні за долар, а готівковий обмінний курс буде на рівні 44,5−45,25 гривні за долар.
Директор департаменту монетарної політики Нацбанку України Ігор Лепушинський зазначає, що регулятор повністю гасить паніку на ринку валютними інтервенціями. Так, лише за вересень 2026 року НБУ продав із резервів 4,85 млрд доларів.
Але є і песимістичні прогнози. Фінтех-експертка Олена Сосєдка зазначає, що за умови збереження високих воєнних ризиків та великих бюджетних видатків наприкінці року гривня може зазнати відчутної девальвації — 49−52 за долар.
Як втрати експорту позначаються на бюджеті та бізнесі
За оцінками Міністерства фінансів та економістів Центру економічної стратегії (ЦЕС), втрати лише від металургійного сектору та суміжних галузей генерують діру в державному бюджеті обсягом близько 100−150 млн щомісяця.
На ринку зайнятості теж вже відчувається тенденція до великої оптимізації витрат на персонал. Так, «Метінвест» чи «АрселорМітал» заявляють про фактичне скорочення 15−20% працівників.
Мережі побутової хімії чи техніки або великі супермаркети через падіння продажів (яке спровоковане зростанням цін) заморожують відкриття нових точок, скорочують вакансії. 13% компаній сектору торгівлі офіційно заявили про плани скорочення штату до кінця року.
Що відбувається на ринку праці
Проте компанії з найняття працівників та HR-агенції заявляють і про кадровий голод, який спостерігається на ринку. Насамперед йдеться про АПК-комплекс, енергетику, комунальну сферу та будівництво. Там не вистачає до 40−50% різних фахівців. Саме у цих сферах роботодавці вимушені підвищувати зарплати.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян, зазначає, що, як би там було, але зараз економіка України працює і повинна працювати в основному на армію.
«На це треба великі гроші, тому держава повинна посилити представницькі функції у світових фінансових структурах — Світовому банку, МВФ тощо. Також держава повинна втрутися у роботу АПК та металургійного комплексів і напрацьовувати програми компенсацій. Великим бізнесам у нинішній ситуації буде надзвичайно важко, але малий і середній мають маневри для виживання та перегляду стратегій існування», — каже він.
На його думку, щось треба робити із прихованим безробіттям, адже, за деякими даними, ці цифри просто вражаючі і набагато більші за офіційні. Чимало людей, особливо чоловіків, працюють нелегально, не на повний робочий день або за контрактами. Все це сприяє тому, що до державного та місцевого бюджетів не надходять великі суми податків.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
