298
Аналітики закликали владу відмовитися від ідеї «кешбеку на українське»
— Казна та Політика
Дев’ять аналітичних центрів України закликали владу відмовитися від «кешбеку на українське» через обтяжливе навантаження на держбюджет.
Про це повідомляє об'єднання аналітичних центрів «Економічна експертна платформа».
Так, на думку аналітичних центрів реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для Державного бюджету та доволі складною в адмініструванні.
Крім цього, будуть порушені конституційні права громадян України в частині отримання доступу до їх приватного життя, а саме їх покупок.
Зазначається, що несправедливий механізм кешбеку, який діє виключно через торговельні мережі - надалі викривить умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають домінівну ринкову силу. Такий механізм завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам і у такий спосіб надалі посилить ринкову владу великих роздрібних мереж.
«Зважаючи на зазначене, аналітичні центри закликають представників влади відмовитись від контрпродуктивної для економіки країни ідеї щодо запровадження кешбеку за придбання українських товарів та зосередитись на інституційних покращеннях умов ведення бізнесу в Україні, зокрема реалізації важливих проєктів по перезавантаженню БЕБ, ДПС, ДМС», — йдеться у повідомленні.
Довідка Finance.ua:
- взимку 2024 року президент України анонсував ідею з кешбеком. Її мета — допомогти українцям, які залишаються в країні та мотивувати їх купувати вітчизняні бренди, а не імпортні;
- за словами гаранта, завдання програми, «щоб українські гроші залишилися в Україні та працювали в Україні». Зеленський підкреслив, що в першу чергу, — це податки, це зарплати наших воїнів, це можливості нашої держави, зокрема й оборонні;
- Міністерство економіки розглядає два варіанти впровадження національного кешбеку. За першим сценарієм, кешбек у розмірі 10% від вартості поширюватиметься лише на нехарчові товари вітчизняного виробництва. Для його реалізації знадобиться 1−2 млрд грн бюджетних коштів. Другий сценарій передбачає охоплення і харчових продуктів, і нехарчового ритейлу, що потребуватиме 2−3 млрд грн фінансування.
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
