29
За поточних темпів на розмінування України знадобиться 83 роки, — Рахункова палата
Рахункова палата оцінила стан гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель в Україні. Перевірка показала, що система є фрагментарною, малоефективною і не відповідає масштабам мінної загрози. За поточних темпів на розмінування України знадобиться 83 роки.
Забруднені території та темпи розмінування
Близько чверті території України — понад 13,9 млн га — постраждали від бойових дій. Серед них 9,85 млн га сільськогосподарських земель у 10 регіонах залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами. Це майже чверть усіх сільгоспугідь країни.
Водночас відновлення безпечного використання цих земель — їх обстеження та розмінування, здійснюється дуже низькими темпами. Від 2022 року і до липня 2025-го розмінували лише 7,75 тис. га відповідно до національних стандартів, що становить 0,08% від загальної площі забруднених земель. Ще 403 тис. га повернули аграріям у спрощеному порядку.
За нинішніх темпів очищення знадобиться близько 83 років, щоб повністю повернути ці землі до використання.
Економічні та соціальні наслідки
Мінне забруднення має значний вплив на економіку та безпеку. За оцінками Інституту глобальних змін Тоні Блера та Міністерства економіки, щороку Україна втрачає близько 11 млрд доларів ВВП. Через недоступність полів експорт аграрної продукції скоротився на 4,3 млрд доларів щороку. Бюджет країни недоотримує понад 1,1 млрд доларів податків. Держекоінспекція оцінила збитки від засмічення та забруднення земельних ресурсів у понад 1,1 трлн грн.
Окрім економічного виміру, забруднення земель вибухівкою ставить під загрозу добробут та життя мільйонів українських громадян. Адже на потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами територіях проживають приблизно 6,4 млн українців.
Недоліки планування
У 2023−2024 роках розмінування здійснювалося за двома різними рамками планування:
- спеціальні плани для сільгоспземель, які складали ДСНС та Мінагрополітики;
- плани очищення деокупованих територій, що охоплювали всі забруднені ділянки, включно із сільськогосподарськими.
Водночас порядок розробки, моніторингу та контролю планів не був нормативно визначений, а критерії пріоритизації завдань не закріплені законом. Це призводило до включення у плани непріоритетних або вже обстежених ділянок.
Брак кадрів і техніки
Понад 91% робіт із розмінування у 2022−2024 роках виконували ДСНС та Міноборони. Роботи затримувалися через бойові дії, обмежений доступ до територій, нестачу персоналу і техніки.
У 2023 році обстежили 60% запланованих площ, з яких очистили лише дві третини. У 2024 році показники зросли: 89% обстежених площ були очищені.
Причиною цих затримок, зокрема, є низький рівень кадрового та технічного забезпечення відповідних підрозділів розмінування.
Станом на 1 січня 2025 року зареєстровано 73 оператори протимінної діяльності, але реально працювали лише 24, на які припадало 9% усіх робіт. Повний спектр дозволів мали лише чотири оператори. Загальна кількість саперів становить 1,7 тис., чого недостатньо для системного розмінування.
Проблеми з компенсацією
У 2024 році запрацювала бюджетна програма компенсації аграріям витрат на гуманітарне розмінування. Планувалося виділити 3 млрд грн, але виділили 434,5 млн грн.
Аудит виявив, що механізм компенсацій складний і забюрократизований. До квітня 2024 року жоден аграрій не отримав відшкодування.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
За поточних темпів на розмінування України знадобиться 83 роки, — Рахункова палата
Від сьогодні в Україні починають діяти експортні мита на сою та ріпак
Мінекономіки та бізнес запускають новий формат дерегуляції
Україна наростила валютні резерви до 46 млрд доларів
Нові штрафи до 51 тис. грн: за що доведеться заплатити
Податкова заявила про нереалістично низькі доходи деяких кафе та барів
