1208
Як змінились зарплати порівняно з 2024: керівники стали отримувати ще більше (інфографіка)
— Казна та Політика
Порівняно з минулим роком три чверті топ-менеджерів стали отримувати більше.
Такі результати показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, надане finance.ua.
Зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні.
За даними державної служби статистики, в першому кварталі 2025 року середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30−40% у порівнянні з 2024 роком. До прикладу, директор з фінансів чи маркетингу у столичній компанії може отримувати приблизно 75 тис грн.
Три чверті українських топ-менеджерів стали отримувати більше, ніж минулого року. Щоправда, найбільша частка опитаних керівників (35%) відчула мінімальне підвищення зарплати — до 10%. Ще у 30% опитаних директорів щомісячна фінансова компенсація зросла на 10−20%.
Відчутне підвищення окладів отримали зовсім небагато топ-менеджерів — збільшили зарплату на 31−40% лише 4% опитаних, збільшили зарплату більше ніж на 41% лише одному з сотні директорів.
Справедливо зазначити, що далеко не всі компанії мають змогу підвищувати зарплати навіть найбільш затребуваним працівникам. Кожен четвертий топ-менеджер зізнався, що у 2025 році став отримувати менше. При цьому найбільше скорочення зарплат на 31−40% відчули 6% керівників.
Бонуси, премії
На відміну від основних зарплат, додаткова фінансова винагорода керівників майже не змінилася за останні півроку. 42% опитаних топ-менеджерів озвучили те, що рівень їх бонусів та премій не змінився порівняно з 2024 роком.
Взагалі не має бонусів третина (36,6%) керівників. 14,5% директорів зазначили те, що їхні бонуси та премії скоротилися. Лише 7% топ-менеджерів отримують збільшену додаткову фінансову винагороду.
Висновки
Ринок праці у 2025 році показує зростання зарплат та трудової пропозиції. Проте гострим залишається дефіцит кваліфікованих кадрів, особливо серед керівників середньої та вищої ланок. У боротьбі за таланти українські компанії покладаються на зарплату, розмір якої перекриває інфляційні ризики.
Окрім цього для залучення та утримання висококваліфікованих управлінців бізнес впроваджує нецінові стимули — гнучкість, соцпакети, оплату професійного навчання тощо.
Раніше писали, що дистанційна форма роботи найчастіше використовується в галуз інформації та телекомунікацій (21,8%) та освітній галузі (20,6%). Така форма роботи стала необхідністю через активні бойові дії, руйнування інфраструктури, евакуацію населення та загрози життю працівників.
Про це йдеться в дослідженні ринку праці в 2024—2025 роках. З числа опитаних роботодавців 42,9% надають можливість працівникам працювати неповний робочий день.
Нагадаємо, нині в умовах військового стану відбувається переорієнтація ринку праці. Професіонали, спеціалісти та кваліфіковані робітники є найбільш затребуваними категоріями працівників, оскільки в умовах війни зростає потреба у фахівцях, які забезпечують функціонування ключових секторів економіки.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Литва виділила понад 14 млн євро на відновлення України
Україна та ЄС узгодили план розвитку логістики на Дунаї
Які військовослужбовці обовʼязково мають подати декларацію
«Дія» стане платною? В Мінцифри пояснили, що зміниться
Мінфін знизив ставки гривневих ОВДП
Мінцифри запровадить новий податковий та правовий простір для IT-сектора
