414
Як змінились зарплати порівняно з 2024: керівники стали отримувати ще більше (інфографіка)
— Казна та Політика
Порівняно з минулим роком три чверті топ-менеджерів стали отримувати більше.
Такі результати показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, надане finance.ua.
Зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні.
За даними державної служби статистики, в першому кварталі 2025 року середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30−40% у порівнянні з 2024 роком. До прикладу, директор з фінансів чи маркетингу у столичній компанії може отримувати приблизно 75 тис грн.
Три чверті українських топ-менеджерів стали отримувати більше, ніж минулого року. Щоправда, найбільша частка опитаних керівників (35%) відчула мінімальне підвищення зарплати — до 10%. Ще у 30% опитаних директорів щомісячна фінансова компенсація зросла на 10−20%.
Відчутне підвищення окладів отримали зовсім небагато топ-менеджерів — збільшили зарплату на 31−40% лише 4% опитаних, збільшили зарплату більше ніж на 41% лише одному з сотні директорів.
Справедливо зазначити, що далеко не всі компанії мають змогу підвищувати зарплати навіть найбільш затребуваним працівникам. Кожен четвертий топ-менеджер зізнався, що у 2025 році став отримувати менше. При цьому найбільше скорочення зарплат на 31−40% відчули 6% керівників.
Бонуси, премії
На відміну від основних зарплат, додаткова фінансова винагорода керівників майже не змінилася за останні півроку. 42% опитаних топ-менеджерів озвучили те, що рівень їх бонусів та премій не змінився порівняно з 2024 роком.
Взагалі не має бонусів третина (36,6%) керівників. 14,5% директорів зазначили те, що їхні бонуси та премії скоротилися. Лише 7% топ-менеджерів отримують збільшену додаткову фінансову винагороду.
Висновки
Ринок праці у 2025 році показує зростання зарплат та трудової пропозиції. Проте гострим залишається дефіцит кваліфікованих кадрів, особливо серед керівників середньої та вищої ланок. У боротьбі за таланти українські компанії покладаються на зарплату, розмір якої перекриває інфляційні ризики.
Окрім цього для залучення та утримання висококваліфікованих управлінців бізнес впроваджує нецінові стимули — гнучкість, соцпакети, оплату професійного навчання тощо.
Раніше писали, що дистанційна форма роботи найчастіше використовується в галуз іінформації та телекомунікацій (21,8%) та освітній галузі (20,6%). Така форма роботи стала необхідністю через активні бойові дії, руйнування інфраструктури, евакуацію населення та загрози життю працівників.
Про це йдеться в дослідженні ринку праці в 2024—2025 роках. З числа опитаних роботодавців 42,9% надають можливість працівникам працювати неповний робочий день.
Нагадаємо, нині в умовах військового стану відбувається переорієнтація ринку праці. Професіонали, спеціалісти та кваліфіковані робітники є найбільш затребуваними категоріями працівників, оскільки в умовах війни зростає потреба у фахівцях, які забезпечують функціонування ключових секторів економіки.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
