Як змінились доходи та витрати айтівців під час війни: дослідження ринку — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як змінились доходи та витрати айтівців під час війни: дослідження ринку

Особисті фінанси
5100
Як змінились доходи та витрати айтівців під час війни: дослідження ринку
Як змінились доходи та витрати айтівців під час війни: дослідження ринку
До війни IT-ринок України генерував $6,9 млрд експортного виторгу за рік. Загалом в Україні було приблизно 285 тис. айтівців, а головні тех-хаби розташовувалися у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі. Зростання ринку становило 38% щодо 2020 року.
До війни майже 40% ІТ-спеціалістів проживали у Києві та на півночі України, ще 27,8% у Харківській, Дніпровській, Запорізькій областях та на Донбасі. Тепер у цьому регіоні залишилося менше 10% айтівців. Значний приріст у Центральній та Західній Україні — з 8,4 та 16,5% до 22 та 24% відповідно.
За даними дослідження IT Research Resilience, проведеним Lviv IT Cluster, станом на травень-червень за кордон виїхало 50-57 тис. ІТ-фахівців, однак всі вони поки що є податковими резидентами України. Залишилося в Україні приблизно 228 тис. представників індустрії.
Середній вік фахівця — 31 рік, знизилася частка жінок через міграцію. Майже 16% сімей працівників живуть за кордоном та в Україні одночасно. Це підсилює міграційні настрої.
Третина спеціалістів працює у великих компаніях (понад 1 тис.). Серед типів компаній переважає аутсорс — 41%, продуктовими є 24% фірм, 17% мають змішану структуру, 9% — аутстаф, а ще 3% — це стартапи.

Про зміни в роботі IT в Україні

44% працівників зазначили, що у них сталися зміни в роботі. 27% змінили місце праці, а 11% втратили роботу та перебувають у пошуках нової. Серед інших змін — перехід на інші проєкти та у резерв (bench). Також уперше за останні сім років досліджень фіксували такі проблеми, як часткову зайнятість та безробіття.
Щодо податкового резидентства, то 18% тих, хто проживає за кордоном, планують легалізувати свій ФОП у тій країні, де зараз проживають. А 12% айтівців скористалися можливістю платити знижений податок (2% від доходів замість 5%).
Найбільше компаній у Львівській області — 563. Це більше, ніж у шести інших регіонах разом взятих, де компаній 397. У Львівській області зараз проживає 37 тис. спеціалістів. У двох найближчих областях — Івано-франківській та Тернопільській — 4,5 тис. і 4 тис. фахівців.
Медіана доходу айтівців — $2360. При цьому медіанна зарплата прибулих працівників суттєво вища, ніж місцевих. Наприклад, у Львівській області медіанний дохід місцевих спеціалістів становить $2400, а приїжджих $3000. У Чернівецькій це $1600 та $2500 відповідно.
Витрати на релокацію у перший місяць для IT-фахівців становили $14,7 млн. Щомісяця на переїзд українські айтівці витрачають $13,1 млн.

Зарплати в IT під час війни

Медіана доходу айтівців $2360. Більшість ІТ-спеціалістів (73%) зазначають, що їх доходи не змінились або зросли. Але водночас зросли і витрати. Це зокрема пов’язано з релокацією та переїздами.
Серед айтівців 89% (203 тис. осіб) донатять на благодійність. 14% з них витрачають на це понад чверть сімейного бюджету.
Основні витрати — харчування (21%), житло (17%). Також в середньому 20% від доходів заощаджують, а 14% — жертвують на благодійність.
Щомісяця на витрати, пов’язані з переїздом, українські айтівці витрачають $13,1 млн.

Економіка війни

Зростання доходу від початку війни відзначило 65% компаній, зменшення доходів — 26% фірм. Тому попри війну ринок ІТ-індустрії продовжує зростати. Майже половина компаній повністю відновила роботу, ще 41% — на більш ніж три чверті потужностей.
Також понад половина (55%) компаній зазначили, що отримали від клієнтів пропозиції про додаткову співпрацю, щоб підтримати фірму пыд час війни. Натомість 25% компаній повідомили про розірвані контракти, з них 7% втратили більшу частину доходу.
Більшість компаній (88%) продовжують наймати в Україні. При цьому майже ніхто з керівництва не зацікавлений у відкритті офісів в Україні. Найпопулярніший напрямок — Польща. Там планують відкрити представництва 20% компаній.

Економічні очікування IT-ринку України

Більшість учасників ІТ-ринку (64%) думають, що індустрія буде зростати. Щодо директорів компаній, то вони стримано оптимістичні, але у довгостроковій перспективі також налаштовані, що ринок зростатиме.
Експортний виторг, за даними досліджень, за збереженні наявного тренду — $8,5 млрд (+23% від минулого року). За негативного сценарію — $8,1 млрд. Якщо всі айтівці, які емігрували, втратять податкове резидентство, — $7,5 млрд. Тобто навіть за найгіршого сценарію прогнозують зростання.

Мобілізація айтівців

Натепер приблизно 7 тис. ІТ-фахівців служать у лавах ЗСУ, ТрО та інших силових структурах.
Абсолютна більшість (96%) компаній підтримують проєкти, які наближають Україну до перемоги. Станом на початок червня 11% компаній внесли на благодійні ініціативи понад $300 тис.

Міграційні настрої ІТ-фахівців

57% айтівців хочуть жити в Україні. У дослідженні використовували поняття міграційного балансира. Це те, як різні чинники впливають на міграційні настрої людей. За шкалою від −4 до +4, де −4 — кардинальна зміна позиції на користь виїзду за кордон і +4 — бажання залишатись в Україні. У дослідженні було три сценарії:
  • «Євроінтеграція та лібералізація економіки». За ним дерегулюють економіку та забирають вплив держави, а відновлення інфраструктури швидко відбувається разом із західними союзниками. За такого сценарію показник міграційного балансира +0,58. Тобто за найпозитивнішого сценарію 12% айтівців намагатимуться виїхати за кордон, коли це стане можливим. Це 27 тис. людей.
  • Нейтральний сценарій «Євроінтеграція та державне регулювання». У зовнішній політиці такий самий, але держава жорстко регулює економіку. За такого сценарію показник міграційного балансира — +0,04. Тоді за кордон прагнутимуть виїхати 54 тис. айтівців.
  • Сценарій «Зупинка євроінтеграції та державне регулювання». У такому випадку показник −0,95 і поїхати з країни прагнутимуть 118 тис. ІТ-спеціалістів.
Основний чинник, який впливає на те, емігрувати чи залишатися, — війна. Основним мотивом залишитись в Україні 79% опитаних назвали перемогу над росією. На другому місці — лібералізація економіки.
Чинники, які схиляють до думки емігрувати — гіпотетична втрата житла за місцем проживання. Також втрата роботи та посилення економічних утисків.
Найбільш ймовірно емігрують чоловіки віком 34-35 років, які мають сім’ї. При цьому більш налаштовані на еміграцію IT-фахівці, які проживають на заході України.
За матеріалами:
Speka
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас