1899
Як російська агресія змінила портрет українців у Польщі - дослідження
— Особисті фінанси

Масовий
наплив
воєнних
біженців до Польщі, а також повернення
частини українських чоловіків для
оборони
України
змінили
портрет громадян
України, які проживали
у Польщі. Водночас стабільно високим є показник професійної активізації - майже 80% громадян України, які прибули до вторгнення, а також біженців з України працевлаштовані.
Про це свідчать результати
дослідження, проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.
Читайте також: Є хвилинка? Опитування від Finance.ua
Значна перевага жінок
Порівняно
з 2021
роком
змінилася гендерна структура респондентів
— майже вдвічі зменшився
відсоток чоловіків з України
(з 57%
до 31%).
Дослідження
показало, що 67% громадян України, які
нині
проживають
у Польщі, —
жінки. Причина
— через повномасштабне вторгнення
92%
воєнних біженців, які приїхали до Польщі,
становлять жінки.
Дані
дослідження свідчать, що протягом
півтора року змінився віковий склад
дорослих українців у Польщі. Це переважно
молоді люди, майже половина з яких (49%)
молодше 36 років. Зросла
кількість українців
у віці 18−25 років (23%
у 2023 році
проти 16%
у 2021 році),
а старших за 45 років — зменшилася (12%
у 2023 році
проти 23%
у 2021 році).
Експерти наголошують, що це важливі дані для
української економіки, для якої ключову
роль відіграє відтік молодих людей —
мобільних і готових працевлаштуватися
— і які наразі мають можливість
реалізувати себе у Польщі.
Згідно
з результатами дослідження, найбільше
українських громадян приїхало до
Польщі з північної України — регіону,
де було відбито напад російських
окупантів і де, втім, залишилися чималі
збитки. Порівняно
з 2021 роком відсоток уродженців цих
теренів зріс на 8 відсоткових пунктів
(35% проти 27%).
Високий рівень професійної активізації
Переважна
більшість, аж 78% громадян України, які
проживають у Польщі, працевлаштувалися.
Враховуючи значну частку біженців війни
в цій групі, показник слід вважати
надзвичайно високим.
Відсоток
зайнятості на 12 відсоткових пунктів
вищий серед людей, які приїхали до
Польщі до початку повномасштабної
війни (83% проти 71% серед воєнних біженців).
Це
пов’язано з набутим раніше досвідом
роботи в Польщі та міцнішою позицією
довоєнних мігрантів на польському ринку
праці.
Однак загалом високий рівень
зайнятості громадян України свідчить
про їхню інтеграцію з польським ринком
праці, на що значною мірою вплинув т.зв.
«спеціальний закон» (з березня 2022 р.),
який дав змогу громадянам України
перебувати та працювати в Польщі на
більш вигідних умовах
— за спрощеною системою працевлаштування
без отримання спеціальних дозволів на
роботу.
Гірше знання польської мови і освіта
Згідно
з дослідженням, серед біженців — більше
громадян України з вищою та незакінченою
вищою освітою (69%), ніж серед довоєнних
мігрантів (46%). Причиною є, зокрема,
передвоєнний попит польської економіки
на працівників професій із
професійно-технічною освітою та зовсім
інший тип міграції, зумовлений
війною в Україні.
Варто зазначити, що
від грудня 2021 року частка громадян
України, які проживають у Польщі, з
вищою та незакінченою вищою освітою
зменшилася на 1/5, а з професійно-
технічною освітою — зросла на 1/3.
З
46% до 35% знизився відсоток громадян
України, які добре та дуже добре знають
польську мову. Причиною є переважно
погане володіння польською мовою серед
воєнних біженців (лише 14% заявляють, що
володіють польською мовою на як мінімум
доброму рівні). З іншого боку, серед
довоєнних мігрантів рівень тих, хто
знає польську, все ще високий (49%), а
порівняно з 2021 роком — навіть вищий.
Нова реальність. Корисна інформація для тих, хто зараз в Україні, чи за кордоном 🧐
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Скільки коштів готові витратити українці на святкові покупки
Куди інвестувати 100 тисяч гривень, щоб захистити їх від знецінення
Понад 7 мільйонів українських пенсіонерів живуть за межею бідності
«Нафтогаз» запустив мобільний застосунок для населення
Де вихователі отримують понад 20 тис. грн на місяць
«Клуб білого бізнесу» збільшився майже на пів тисячі підприємств — новий список ДПС
