44
Відпочинок без робочих чатів: які правила для роботодавців пропонує новий Цивільний кодекс
В Україні пропонують на законодавчому рівні закріпити право не відповідати на робочі повідомлення у позаробочий час. Йдеться про «право на інформаційну тишу».
Поки що ця норма не діє. Її пропонують закріпити в оновленому Цивільному кодексі України, робота над яким триває.
Про одну з найбільш помітних новацій розповів голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час Парламентського діалогу в Полтаві. Він презентував основні положення документа, який має адаптувати приватне право України до сучасних реалій.
Серед запропонованих змін — договори без паперових документів, регулювання цифрової спадщини, нові правила щодо контенту, створеного штучним інтелектом, репродуктивних матеріалів військовослужбовців та особистих немайнових прав. Окремо пропонується закріпити так зване право на офлайн, або право на інформаційну тишу.
Якщо вас цікавить швидка позика до зарплати, за допомогою порталу Finance.ua можна підібрати для себе оптимальні умови. 👛
Що означатиме «право на інформаційну тишу»
Ідея полягає в тому, щоб після завершення робочого дня працівник міг відключитися від робочих комунікацій. У проєкті оновленого Цивільного кодексу це пропонується сформулювати як право не відповідати на робочі повідомлення у позаробочий час.
Йдеться про ситуації, коли керівник або колеги пишуть працівнику після роботи, у вихідний чи інший неробочий час та очікують швидкої відповіді. Запропонований принцип має дати людині право на період, коли вона не повинна постійно перевіряти робочі чати, месенджери та інші канали комунікації.
Особливо актуальним це питання стало через поширення дистанційної та гібридної роботи. Смартфони та месенджери фактично стирають межу між робочим і особистим часом, адже написати працівнику можна будь-коли, а повідомлення може створювати очікування швидкої реакції навіть пізно ввечері або у вихідний.
Водночас запропонована норма не означає, що роботодавцям уже заборонено писати працівникам після роботи. Право на інформаційну тишу наразі є однією з новацій у межах роботи над оновленням Цивільного кодексу.
Тобто йдеться про проєкт і концептуальні напрацювання, обговорення яких ще триває. Стефанчук зазначив, що робота над оновленням цивільного законодавства ведеться з 2019 року. До неї залучили як фахівців, які працювали над нинішнім Цивільним кодексом, так і нових експертів.
Як це може позначитися на працівниках
Якщо запропонований принцип буде остаточно закріплений у законодавстві, він має встановити чіткішу межу між робочим та особистим часом. Йдеться передусім про право працівника не реагувати на робочі звернення у свій вільний час.
Наприклад, після завершення робочого дня людина не повинна буде постійно стежити за корпоративним чатом та негайно відповідати на повідомлення керівника. Те саме стосується вихідних та іншого неробочого часу.
Однак конкретний механізм застосування такого права ще має бути детально врегульований. Зокрема, важливими будуть винятки для професій і ситуацій, у яких характер роботи передбачає чергування, ненормований режим або необхідність оперативно реагувати на невідкладні події.
Цивільний кодекс хочуть суттєво переписати
«Право на офлайн» — лише одна з великої кількості запропонованих змін. Оновлений Цивільний кодекс планують побудувати з дев’яти книг, які охоплюватимуть практично всю сферу приватноправових відносин.
До них мають увійти загальні положення, особисті немайнові права, речове та спадкове право, інтелектуальна власність, зобов’язання, сімейне та міжнародне приватне право, а також питання публічності цивільних прав, правочинів і юридичних фактів.
За словами Стефанчука, необхідність масштабного оновлення пояснюється тим, наскільки сильно змінилося життя українців після ухвалення нинішнього Цивільного кодексу. Чинний документ набрав чинності ще 1 січня 2004 року.
Відтоді з’явилися нові цифрові технології, способи укладання договорів, цифрові активи, штучний інтелект та інші явища, які потребують сучасного правового регулювання.
Ще одна велика новація стосується договорів. У проєкті пропонують повноцінно легалізувати так звані договори без паперу та врахувати сучасні способи цифрової взаємодії.
За задумом авторів, правочини зможуть підтверджуватися діями в цифровому середовищі, зокрема через месенджери. Стефанчук, пояснюючи логіку змін, звернув увагу на європейську судову практику щодо цифрових способів підтвердження волі сторін.
У кодексі хочуть врегулювати питання ШІ
Автори проєкту також пропонують врегулювати питання результатів роботи штучного інтелекту. Серед новацій є визначення правового статусу об’єктів, створених ШІ. Зазначається, що це має бути пов’язано, зокрема, з питаннями інтелектуальної власності та прав на контент. Окремо пропонується впорядкувати захист репутації від інформаційних зловживань.
Зміни торкнуться і речового та спадкового права. Серед нових об’єктів у проєкті згадуються, зокрема, цифрові акаунти та паркомісця. Крім того, автори працюють над правилами цифрової спадщини.
У сучасних умовах після смерті людини можуть залишатися не тільки квартира, автомобіль, гроші чи інше традиційне майно, але й цифрові активи та облікові записи.
Окремі норми стосуватимуться військових
Значний блок запропонованих змін пов’язаний із наслідками повномасштабної війни. У кодексі планують закріпити цивільно-правові статуси для військовослужбовців і ветеранів. Окреме регулювання має з’явитися для оборонних інтелектуальних розробок.
Також пропонується врегулювати використання сучасних репродуктивних технологій, зокрема питання збереження та заморожування репродуктивних матеріалів українських військовослужбовців.
У спадковому праві планують передбачити правила щодо заморожених біоматеріалів та права на репарації.
Ще одна фундаментальна зміна — інтеграція сімейного права до оновленого Цивільного кодексу. Усі відповідні норми пропонують об’єднати в межах одного документа, при цьому одним із базових принципів має стати забезпечення найкращих інтересів дитини.
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
