108
В парламенті працюють над захистом археологічних артефактів від «чорних археологів» та наслідків війни
В Україні планують посилити захист археологічних об'єктів культурної спадщини через постійні зазіхання з боку російського агресора, а також від «чорних археологів», які активізувались від початку війни.
Про це повідомила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
«Держава планує розробити спеціальний механізм для паспортизації пам‘яток археології, а їхній облік вестиметься у Державному реєстрі нерухомих пам‘яток України, інформаційно-комунікаційну систему якого презентували наприкінці минулого року», — заявила Шуляк.
Що відомо про «чорних археологів»
Українська археологічна спадщина щороку бідніє через так званих «чорних археологів», діяльність яких вже давно зробила Україну міжнародним майданчиком із продажу і перепродажу археологічних пам’яток різного ступеня цінності.
За словами Шуляк, працюють цілі інтернет-платформи, аукціони, що, за великим рахунком, є місцями панування «чорного ринку». Щонайменше 70% археологічних об'єктів за останні кілька років зазнали сторонніх незаконних втручань.
Через аукціони, де продають величезну кількість археологічних предметів, знайдених незаконно чи придбаних нелегально, більшість з яких походять з України, щороку проходить кількість, яка перевищує, приміром, кількість предметів у археологічних фондах Національного музею історії України.
Через недосконалість законодавчої бази та недостатність взаємодії між органами охорони культурної спадщини та правоохоронним органами ці майданчики продовжують свою роботу.
Що планує уряд
У законодавчих актах відсутнє будь-яке регулювання використання металодетекторів для пошуку археологічних об'єктів, а також належні заходи реагування на незаконні дії на об'єктах археології, притягнення до відповідальності тощо.
Механізми для цього має напрацювати міжкомітетська робоча група по захисту об'єктів культурної спадщини. Крім нашого комітету, до неї залучаються представники Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, Міністерства культури та інформаційної політики та експерти і фахівці з цієї сфери", — пояснила Голова Комітету з містобудування.
Вона розповіла, що ще у 2017 році Україна підписала Нікосійську конвенцію щодо правопорушень, пов’язаних із культурними цінностями. Це передбачає запровадження широкого спектру відповідальності за вчинені правопорушення по всьому «ланцюгу» — від викопування до торгівлі та розміщення на ринку. Тобто, країна несе відповідальність не лише за викопування чи продаж, а навіть за розміщення оголошення в інтернеті. Тому оскільки Україна рухається в напрямку євроінтеграції, одним з завдань робочої групи повинна стати адаптація українського законодавства до європейського.
Також пам’яткам археології потрібен облік, який є однією з найбільших проблем української культурної спадщини — ще у мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до «випадіння» більшості археологічних об'єктів — поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників з Державного реєстру нерухомих пам’яток України та регіональних списків пам’яток. Зараз триває робота з його наповнення.
Парламентарка також констатувала, що «чорна археологія» значно активізувалась з початком воєнних дій, оскільки почалося мародерство і пограбування предметів археологічної спадщини. Зокрема, пограбування низки українських музеїв — Мелітопольського, Маріупольського тощо. На додачу до цього активізувалися і окупанти, які ведуть масові незаконні розкопки у Криму і на тимчасово окупованих територіях.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Як створити резюме, яке зацікавить роботодавця
Škoda інтегрувала ігри, відео та Spotify в електромобілі
У ДТЕК пояснили, чому під час дії графіків відключень «стрибає» напруга
Фінансова тривога: як приборкати страх втрати заощаджень
Трамп підвищує глобальні тарифи з 10% до 15%
Хто з військових має право на кредитні канікули: пояснення Міноборони
