ТОП-10 компаній, які володіють найбільшими масивами землі в Україні

594

Компанії дедалі частіше обирають оренду землі замість власності

В Україні зменшується кількість компаній, які володіють значними масивами землі. Наразі лише 192 компанії мають у власності понад 100 гектарів, тоді як на момент відкриття ринку землі у 2024 році таких було 283. Із посиланням на дані Опендатабот розповідаємо, які компанії є найбільшими землевласниками в Україні.

Упродовж 2024 року кількість великих землевласників скоротилася на 51 компанію, а торік — ще на 40. Загалом за два роки перелік компаній із земельним банком понад 100 гектарів зменшився на 91 юридичну особу.

ТОП-10 компаній, які володіють найбільшими масивами землі в Україні

Бізнес не поспішає купувати землю через війну

Скорочення кількості великих землевласників пов’язане з воєнними ризиками та економічною невизначеністю. Руйнування інфраструктури, проблеми з логістикою, розмінуванням та експортом змушують компанії переглядати свої інвестиційні плани.

Читайте також

Рекорд за орендною платою за землю у 2025 році: яке місто в лідерах

Як пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, для великого бізнесу купівля землі — це інвестиція на десятки років і мільярдні вкладення. В умовах війни ці кошти частіше спрямовують на підтримку обігового капіталу, відновлення елеваторів, складів і техніки, а також на покриття логістичних ризиків.

Натомість компанії дедалі частіше обирають оренду замість власності, щоб зберігати мобільність і швидше реагувати на зміни безпекової ситуації.

Ви за безпеку й стабільність? Тоді депозит — це ваш варіант. Каталог з великим вибором пропозицій вже на Finance.ua.💰

Землю купують переважно ті гравці, які працюють у регіонах із нижчими ризиками, що пояснює різницю в цінах між заходом і півднем країни.

Третина земель — у руках десяти компаній

Майже третина всієї землі, що перебуває у власності бізнесу, сконцентрована у десяти компаній. Сукупно вони володіють 18 344,98 гектара.

Водночас навіть у цій десятці спостерігається значний розрив: агрофірма «Світанок», яка очолює рейтинг, має у десять разів більше землі, ніж компанія «Куяльник», що замикає топ-10.

За словами Марчука, така структура є типовою для України: 20−25% агроринку традиційно припадає на великий бізнес. Проблемою він називає не концентрацію земель, а обмежений доступ малого та середнього бізнесу до фінансування.

Читайте також

За рік вартість землі зросла на 10−15%: де найдорожчі паї

У яких галузях працюють великі землевласники:

переважна більшість великих землевласників працює в агросекторі — 129 компаній, або 67%;
ще 33 компанії (17%) пов’язані з операціями з нерухомістю;
у сфері державного управління та оборони працюють 11 компаній, в оптовій торгівлі — 4, у фінансовому секторі — 3.

Серед великих землевласників також є дві компанії з Індексу Опендатабот 2025 року — Укрексімбанк та Ощадбанк, які володіють земельними ділянками площею понад 100 гектарів.

Хто скорочував земельні банки найбільше

Найбільше скорочення площ зафіксували у компанії «Землетрейд» — з 3 161,47 гектара до 733,57 гектара, тобто майже в чотири рази.

Компанія «Агрофорест» зменшила земельний банк ще суттєвіше — у 8,6 раза, з 1 803,09 гектара до 210,44 гектара.

Водночас 103 компанії з переліку великих землевласників узагалі не змінювали площі своїх угідь.

Читайте також

ТОП-5 «червоних прапорців» у договорах оренди землі

Де зосереджені великі землевласники

Найбільше компаній із земельним банком понад 100 гектарів зареєстровано:

у Київській області — 38 компаній;
у Кіровоградській області — 28;
у місті Києві — також 28.

Натомість в Івано-Франківській, Рівненській та Чернівецькій областях великих землевласників серед компаній не зафіксовано.

Серед компаній зі списку найбільших землевласників є й ті, що зареєстровані на територіях, постраждалих від війни:

16 компаній — на тимчасово окупованих територіях;
4 — у зонах активних бойових дій;
14 — на територіях можливих бойових дій.

Раніше ми також повідомляли, що шахрайство на ринку сільськогосподарських земель в Україні — не рідкість. Його масштаби та схеми залежать від інвестиційної привабливості регіону та рівня правової визначеності на місцях.