Стабільна робота і вищі доходи: як змінюється становище українців у Польщі

Рівень соціальної та економічної інтеграції українських іммігрантів у Польщі продовжує зростати вже третій рік поспіль. 51% довоєнних іммігрантів та 24% біженців хотіли б залишитися у Польщі на постійній основі.

Про це повідомляють аналітики Gremi Personal з посиланням на результати нового дослідження Народного банку Польщі (NBP).

Тенденції на ринку праці

Результати дослідження корелюють із ситуацією, яку експерти спостерігали останніми роками. Основним джерелом доходів українців у 2025 році став заробіток у Польщі: частка доходу від роботи становить 92% у довоєнних іммігрантів та 78% у біженців.

Читайте також

Як українцям легалізувати перебування в Польщі після завершення тимчасового захисту

Показники зайнятості також покращилися. Серед біженців зросла частка людей зі стабільною роботою, а рівень безробіття знизився. Також українці рідше, ніж раніше, погоджуються на некваліфіковані посади. Хоча понад третина біженців (біля 36%) усе ще працює не за кваліфікацією.

Заробітні плати

Середня зарплата українців у Польщі, яку б вони посаду не обіймали, росте темпами, співставними із загальною динамікою польської економіки. Найвищі доходи залишалися у сферах, де традиційно домінують чоловіки: IT, будівництві та транспорті.

При цьому розрив між зарплатами українських чоловіків і жінок помітно вищий, ніж у середньому по польському ринку.

Житлове питання

Одним із індикаторів зростання самостійності українців є також житлове питання — у 2025 році 81% українців забезпечують себе житлом без сторонньої допомоги, здебільшого орендуючи (72%) або купуючи власне житло (9%).

Кількість людей, які змушені проживати в колективних центрах, зменшилася, і переважно там залишаються особи віком від 45 років.

Мовна адаптація та соціальні зв’язки

Інтеграції активно сприяє й рівень мовної адаптації українських іммігрантів. Як показує дослідження, 63% респондентів заявили про вільне або хороше володіння польською, тоді як лише 4% зазначили, що не знають мови.

73% опитаних NBP респондентів зазначили, що мають хоча б одного поляка (польку), до якого можуть звернутися за порадою. А серед довоєнних мігрантів цей показник сягнув 81%. Водночас опитування підтвердило, що адаптація найскладніше дається людям, віком понад 60 років.

Читайте також

У Польщі побільшало молодих українців з тимчасовим захистом

Також у банку зазначили, що за три роки поступово змінилася сімейна структура українських мігрантів — зросла частка людей, які проживають в Польщі з партнерами. Натомість серед біженців спостерігається зменшення сімей із дітьми.

Водночас NBP фіксує зниження частоти та обсягів грошових переказів в Україну з Польщі.

«Серед причин такої тенденції є те, що життя в Польщі стає дорожчим, українці все більше інвестують у власні потреби безпосередньо в країні і мають менше короткострокових «планів повернення», — каже генеральный директор Gremi Personal.

Плани щодо майбутнього

У 2025 році 51% іммігрантів довоєнного періоду і 24% біженців хотіли б залишитися у Польщі на постійній основі. Водночас 56% біженців і 37% довоєнних іммігрантів не мають конкретних планів.

Українці з довгостроковими планами щодо проживання у Польщі частіше мешкають на заході країни, тоді як у Куявсько-Поморському та Сілезькому воєводствах таких громадян найменше.