1309
Податки приватного інвестора та CRS: про що варто знати
— Особисті фінанси
CRS (Common Reporting Standard) — це стандарт обміну фінансовою інформацією для податкових цілей. 2024 рік став першим роком, в якому Україна отримала і надіслала інформацію як сторона багатосторонньої конвенції серед країн, які підписали угоду про цей обмін.
Що треба знати інвесторам про стандарт CRS — розповіла адвокат, експерт з міжнародного оподаткування Олександра Нікітіна під час конференції «Жити на відсотки», що відбулась 9 листопада у Києві.
Кого стосується CRS?
«Ну якщо ми кажемо про українське поле, то перш за все CRS стосується нерезидентів. Для чого він виник? Для того, щоб податкові служби тієї чи іншої країни мали можливість отримувати інформацію про іноземні доходи власних резидентів, аби потім ставити питання «Звідки ці кошти?», — розповідає Нікітіна.
За словами експертки, це стосується фізичних осіб, які мають банківські рахунки за кордоном, і які при відкритті рахунку зазначили українське резидентство. А таких більшість — усі, хто виїжджав під час війни та відкривав рахунки, зазначали українське резидентство. І якщо на цих рахунках були кошти, то скоріш за все ви потрапили в CRS.
- У 2024 році потрапили лише ці, хто мав на середину 2023-го залишок більше мільйона доларів, тобто так звані фізичні особи високої вартості.
- Але наступного року під CRS потраплять всі.
«Й так само щодо осіб, які є нерезидентами і які мають рахунки в українських банках з залишком вище мільйона доларів на 30 червня 23 року — про них усіх українська податкова направила інформацію в країни їх податкового резидентства.
Взагалі CRS буде працювати й щодо фізичних осіб, й щодо юридичних осіб, але юридичні особи потраплятимуть, лише якщо залишок перевищуватиме 250 тисяч доларів на кінець звітного періоду", — уточнила Нікітіна.
Як це відбувається?
- 1. Фінансові установи встановлюють наявність податкового резидента.
Фінансові установи, до яких відносяться інвестиційні компанії, банки, пенсійні фонди тощо, мають перевірити свого клієнта. Визначити, чи є в людини альтернативне податкове резидентство. Тут важливо знати, що якщо у 2024 році за приховування інформації про наявність альтернативного резидентства ще немає санкцій, то з наступного року таких осіб будуть штрафувати за умови, що ви не надасте інформацію про ваше альтернативне посадкове резидентство. Розмір штрафу — 100 тис. мінімальних заробітних плат.
«Тобто якщо банк просить вас заповнити анкету, і ви у ній вирішили не зазначити, що у вас є посвідка на проживання в Словаччині або, наприклад, ви стали податковим резидентом Кіпру за правилом 60 днів тощо, будьте готові до того, що якщо це виясниться (а технічно це можливо), то до вас можуть прийти зі штрафом», — каже Нікітіна.
- 2. Встановлення й надсилання інформації до податкової.
Якщо йдеться про банківські рахунки, то встановлюється інформація про залишки на них. Якщо мова про інвестиційні рахунки, то це сума валового доходу, яка потрапила на такий рахунок протягом звітного періоду.
Далі ця інформація передається в українську податкову, яка своєю чергою через захищені канали направляє цю інформацію в податкові органи країн, з якими Україна здійснює цей обмін.
Такий обмін є щорічним та автоматичним, тобто незалежно ні від чого установи збирають інформацію і відправляють її.
«У мене були запити від дуже креативних клієнтів, які казали — ну добре, якщо це інформація про залишок на кінець року, я ж можу занулити, рахунок і податкова отримає нуль. Але що робить податкова? Вони отримують інформацію з реквізитами рахунку. Що заважає податковій направити персональний запит по людині? Відсутність інформації, відсутність реквізитів рахунку. Тому що в рамках CRS податкова отримує таку інформацію: прізвище, ім’я, по батькові, податковий номер, номер рахунку, назви фінансової установи та залишок — умовно нуль. Потім податкова заходить у соціальні мережі цієї людини, або її дружини, або її дитини, і бачить криптопортфель, відпочинок на Мальдівах або чим ще зазвичай вихваляються інфоцигани… Податкова підіймає податкову декларацію цієї людини й бачить там нуль. І ось тут починається найцікавіше: вона направляє запит людині, щоб та пояснила, звідки в неї доходи. По-друге, запит іноземній фінансовій установі, вже маючи всі необхідні реквізити, з проханням надати розширену інформацію про оборот по цьому рахунку за певний період. І вона цю інформацію отримає, тому що наші податківці вже навчилися формулювати ці запити, проаналізує і прийде до фізособи з повідомленням про суму до нарахування. Так вони планують робити…», — поділилася кейсом Нікітіна.
Чого очікувати?
«Будемо спостерігати… Скоріш за все масованої кампанії не буде. Тому що податкова не вміє ще працювати з фізичними особами, їм не вистачає персоналу, вони не вміють рахувати ККД (коефіцієнт корисної дії. — Ред.). Умовно кажучи, переслідування фізичної особи — чи воно виправдане тими грошима, які вони можуть з цієї фізичної особи отримати? Тому поки що ризик невисокий. Але всім тим, хто реально має там доходи, треба розуміти що навіть якщо не цього року, то наступного — швидше за все, ця інформація потрапить в Україну», — розповіла експертка.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
