7506
Останні три місяці колектори діють за принципом «вибити все зі всіх» — експерт
— Кредит&Депозит
Уже рік український ринок мікрокредитування живе із новим регулятором у вигляді Нацбанку та пристосовується до усіх інших вимог так званого Закону «Про спліт» (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» від 12.09.2019).
На цьому наголосила президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній (ВАФК) Алла Сав’юк під час МФО саміту-2021.
До речі, про зміни у законодавстві, які стосуються ваших гаманців, ми також пишемо у телеграм-каналі Finance_ukr. Долучайтеся, щоб не пропустити найважливіші новини! 🤫
«Із прийняттям закону останні три місяці кредитори та колектори діють за принципом „Вибити все зі всіх“ до 14 липня — тобто скарг стало набагато більше. Вони намагаються максимально закрити свої портфельні заборгованості. Щодо самої суті скарг… Ми вчимо громадян, які до нас звертаються, і радимо їм у контактному центрі, що нам потрібно давати докази для всієї тієї інформації, яка подається», — зазначила начальник управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук.
Йдеться, зокрема, про номери тих телефонів, які постійно дзвонять боржникам, його знайомим чи навіть незнайомим людям. За словами представниці регулятора, Нацбанк просить громадян при зверненні до колекшну додавати всі підтверджувальні документи та факти, аби дійсно розуміти, що є порушення.
«Наша ціль — не карати. Дуже хотілося б, аби МФО самостійно вирішували звернення своїх клієнтів. Тому що більшу частину звернень із проблемних питань вони дійсно можуть це вирішувати самі. Але дуже часто в компанії навіть немає каналів для зв’язку — куди писати й куди дзвонити. Тому я дуже просила і радила вирішувати це на своєму рівні», — поділилася думками Лобайчук.
Після відповіді зі сторони регулятора, експерти з мікрокредитування й самі розповіли, яким чином готувалися до змін і як налаштовували свої бізнес-процеси, аби відповідати вимогам Закону «Про спліт».
Читайте також: Що очікує на фінкомпанії та колекторів з 14 липня
Зокрема, директор Авентус Україна Володимир Довгаль зазначив, що його компанія веде майже всі процеси колекшну самостійно.
«Ми не залучали активно колекторські компанії, тому всі процеси розуміємо від початку до кінця. Суттєвих та радикальних змін не було, адже законопроєкт дуже довго обговорювався, тому у компаній був час на підготовку. А серед ключових змін, які ми впровадили, це, по-перше, контроль за якістю. Ми збільшили кількість людей, які прослуховують дзвінки та контролюють працівників, які працюють безпосередньо з клієнтами. А друга зміна — це підвищення швидкості та якості відповіді на звернення громадян», — розповів Довгаль.
Своєю чергою, директор «Є-Гроші» Ірина Корецька заявила, що через введення закону її бізнесу було непросто.
«Нам було дуже нелегко. У першу чергу, ми зробили повний аналіз бізнес-процесів, які у нас є, для оптимізації та впровадження автоматизованої системи оцінки якості обслуговування. Тому що коли компанія росте, то в принципі дуже важко найняти великий штат людей, які зможуть прослухати кожен дзвінок із клієнтом. Тому ми зараз працюємо із цим напрямком», — зазначила Корецька.
Однак, як показує нинішня ситуація, не всі дослухаються до закону, який має регулювати колекторську діяльність № 1349 («Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості») — деякі мікрофінансові організації все ще грубо порушують деякі законодавчі норми. На цьому наголосила народний депутат України Ольга Василевська-Смаглюк.
«Наскільки я можу зараз говорити про втілення нашого „колекторського закону“, то ситуація складається таким чином. На жаль, до мене надходять скарги, що МФО дуже часто продовжують користуватися даними третіх осіб. Тобто, на жаль, закон № 1349 дочитали не всі. Ми продовжуємо працювати над цими скаргами, тому що споживачів турбують без достатніх правових підстав», — розповіла нардеп.
Читайте також: У НБУ розповіли, як каратимуть колекторів
Тобто продовжуються скарги на колекторів з боку третіх осіб, які не давали згоду на обобку своїх персональних даних. За словами, Василевської-Смаглюк, із цієї ситуації є два виходи, один із яких — радикальний.
«До слова, у залі Верховної Ради є люди, які серйозно налаштовані повністю заборонити колекторську діяльність. Але я є другом бізнесу у цьому напрямку, тому не підтримую цю ідею. Ми маємо іншу, яка дасть можливість врегулювати ці та інші речі, які чомусь не виконуються вчасно на ринку. Думаємо над створенням механізму саморегульованих організацій та впровадження обов’язкової участі будь-якої мікрофінансової компанії у цій організації», — підсумувала представниця Верховної Ради.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
