Андрій Зінченко: 11 жертв «безвізу»


Андрій Зінченко: 11 жертв «безвізу»

Безвізовий режим для туристичних поїздок Україною-ЄС, що набрав чинності, про який так довго говорили, нарешті знайшов фактичне втілення. Позитивні емоції цей факт принесе в першу чергу індивідуальним туристам, яким тепер не треба звертатися по візу. Це в минулому мало певні ризики, оскільки для відкриття візи часто була потрібна бронь готелю, квитки в обидва кінці. І якщо готель можна забронювати без повної оплати (не всі, правда), то з квитками ситуація вимагала оплати. У разі відмови у візі ці витрати могли стати безповоротними.

Також порадіють жителі прикордонних областей – можна буде поїхати в прикордонний магазин на автомобілі зі штатним великим паливним баком і трохи підзаробити на різниці в ціні на бензин-дизель.

Позитив чекає і транспортну сферу – при правильній організації існуючий пасажиропотік в ЄС може перестати шукати точки вильоту-виїзду за кордоном і почне подорожі з обласних центрів, проте це питання майбутнього. Але будуть і «жертви» свята.

Першими удар прийняли автори оголошень про шенгенські візи в чистий паспорт за добу на 5 років. Незважаючи на те, що серед цих оголошень було чимало шахраїв, проте дивним чином такі паспорти в природі існували, а значить, другою лінією удару будуть виконавці цих сумнівних замовлень.

Далі деякі неприємності відчують туроператори. Як ми писали раніше, «нажджання» паспорта для отримання тривалого легального шенгену складало для них помітну частину доходу.

Пройти повз них бажаючі отримати таку візу просто не могли, адже групам візи відкривалися майже гарантовано, а про ціни на поїздки «без візи» можна було приблизно судити з вартості гарячих пропозицій.

Зовсім сумно туроператорам швидше за все не стане – поїздки найімовірніше продовжаться як мінімум тому, що групові ціни на готелі можуть відрізнятися від тих, що світяться на Букінгу, та інших агрегаторів для індивідуальних туристів в рази. Витрати на автобус – теж. А зібрати групу людей, яким візу відкривати не потрібно, куди простіше. Тому туроператорам доведеться міняти формат послуги для підтримки попиту. Так, мабуть, зростуть в попиті «тури вихідного» дня в ЄС.

За хибною думкою візові центри країн ЄС в Україні не закриються. Крім туристичних існують і інші види віз, які не скасовані. Але очевидно, що наплив клієнтів різко знизиться і для обробки нового обсягу документів знадобиться значно менше співробітників. Найімовірніше ці люди отримають повідомлення про скорочення і до кінця року будуть шукати нову роботу, якщо роботодавець не знайде їм нове застосування.

Далі, як це не дивно може звучати, недорахується деяких сум охорона здоров’я. Адже тепер навіть у відносно терміновому випадку клієнт може вибирати клініку в ЄС без візового бар’єру. Формально це, звичайно, не туризм в чистому вигляді. Це явище носить узагальнену назву медичного туризму. Так, дорого, споживачі таких послуг в Україні є, і тепер для тих, хто не є власником дипломатичного паспорта, вони стали як мінімум ближче в плані часу.

Наступними постраждалими можуть стати професійні «гонщики-перекупники» автомобілів з Європи, так популярних сьогодні. Адже потенційний покупець тепер зможе поєднати приємне з корисним і особисто вибрати автомобіль під нове митне законодавство в цьому плані без необхідності оплачувати посередника. Особистий торг на місці теж може бути фінансово корисною процедурою. Цих людей не так багато, але роботи у них трохи зменшиться.

Клієнтів може втратити і система освіти, позаяк потенційні її одержувачі і раніше цікавилися продуктами ЄС, але тепер це буде організаційно простіше.

Незважаючи на те, що візу для навчання отримувати все ж доведеться, робити сьогодні це можна буде не наосліп, а попередньо «безвізово» з’їздивши на розвідку. Знову ж поєднавши приємну турпоїздку з отриманням інформації про всі умови на місці особисто.

Недоотримають деякі невеликі суми і бюджети на місцях, а також Пенсійний фонд. Ми раніше прогнозували, що кількість тих, хто виїхав на заробітки в ЄС у зв’язку з «безвізом» сильно збільшитися не повинна. Але якщо припустити, що навіть невелике додаткове число тих, хто виїхав, це люди працездатного віку, то такі не будуть працевлаштовані на батьківщині навіть на мінімальну заробітну плату.

А якщо врахувати, що серед тих, які вже фактично виїхали, чимало сільських жителів, де бюджети в чималій частині складаються з ПДФО, то ситуація може вимагати додаткової регуляторної уваги.

Реципієнтами ж значної шкоди можуть стати представники сфери гостинності та курортів України. Вся справа в тому, що ціноутворення на український відпочинок доволі специфічне. Частково це зумовлено яскраво вираженою сезонністю в по’єднанні з часто неоднозначним рівнем сервісу і банально побутових умов.

В результаті рівні цін на відпочинок в окремих випадках слабо стикувалися зі здоровим глуздом. Планувати ж «візову» відпустку вдавалося не всім. Додатково це було пов’язано з ризиками, наприклад, не відкриття візи одному члену сім’ї, цінами на квитки, що змушувало такі поїздки здійснювати в основному через операторів.

Тепер же новий безвізовий напрямок, підтримуваний ЗМІ, найімовірніше відкусить більший шматок туристичного пирога.

Варто зазначити, що серед споживачів послуг чорноморських курортів чимало тих, хто їде туди зовсім не за природою, комфортним номером зі СПА і іншими радощами цивілізації, але навіть ця категорія відпочиваючих з року в рік відзначає не сильно високу конкурентоспроможність туристичної інфраструктури.

Частини ресурсів може недорахуватися і фінансова система. Значне падіння ставок за джерелами пасивного доходу, його оподаткування, низька планка гарантування вкладів на тлі неоднозначної ситуації в банківській системі можуть сформувати потік вже фінансових туристів в банки ЄС, окремі з яких пропонують ставки по вкладах не настільки менше вітчизняних, щоб не звернути на них увагу.

Явище це масовим в найближчій перспективі звісно не стане, але з огляду на лібералізацію валютного законодавства відкидати такий сценарій було необачно.

Таким чином відкриття безвізового туристичного сполучення з ЄС несе в собі певні об’єктивні чинники, які можуть змінити поточну ситуацію в деяких секторах і на які учасники повинні будуть реагувати, активно підлаштовуючись під нові умови.

Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (МРА)

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
В Контексті Finance.ua