374
На українців чекає робота до 70−75 років — експерт
— Особисті фінанси
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський окреслив основні виклики демографічної ситуації в Україні та можливі шляхи адаптації економіки до скорочення населення.
Про це він розповів в інтерв’ю для The Page.
За словами Вишлінського, демографічна структура України вже давно не відповідає класичній піраміді населення. Вона характеризується значною часткою старших вікових груп і різким скороченням кількості дітей та молоді. Ситуацію ускладнює висока передчасна смертність серед чоловіків, яка ще більше посилилася під час повномасштабної війни.
На думку експерта, з часом Україна може зіткнутися з різким дисбалансом, коли значну частину населення становитимуть люди старшого віку, зокрема жінки.
Які є шляхи виходу
Першим можливим шляхом адаптації до демографічних змін Вишлінський називає активне впровадження автоматизації.
За його словами, український бізнес уже починає реагувати на дефіцит робочої сили, встановлюючи роботизовані лінії на виробництвах та в логістичних центрах.
Як приклад експерт наводить промислове рослинництво, де автоматизація дозволяє виробляти більше продукції з меншою кількістю працівників.
«Але тут постає питання інвестицій — без них переоснащення неможливе. Промислове рослинництво — зразок для нас: воно дедалі більше автоматизується, і для отримання тонни продукції потрібно все менше людей. Колись ми бідкалися, що на селі не створюються робочі місця, а тепер це стає перевагою — галузі, де потрібно менше людей, будуть більш ефективними», — зазначив експерт.
Другим напрямом він називає перегляд підходів до міграційної політики.
Вишлінський зазначає, що поширене в суспільстві побоювання щодо конкуренції мігрантів за робочі місця не відповідає реальності, оскільки в багатьох секторах економіки вже спостерігається дефіцит працівників.
Водночас експерт звертає увагу на складність залучення кваліфікованих фахівців через безпекові ризики, що може посилити конкуренцію за робочу силу на міжнародному ринку.
Третім фактором адаптації може стати подовження трудової активності населення.
За оцінкою Вишлінського, у майбутньому значна частина українців буде змушена працювати до 70−75 років, зокрема через обмежені можливості пенсійної системи та нестачу робочої сили.
Тенденції серед українських біженців
Центр економічної стратегії також досліджує міграційні тенденції серед українських біженців.
За словами Вишлінського, наміри повернутися до України поступово зменшуються з кожним роком.
«На жаль, наміри повертатися суттєво зменшуються з кожним роком. Це було очікувано з двох причин. По-перше, значна частина тих, хто виїхав у 2022-му, зробили це не через безпосередню небезпеку (як біженці з Покровська), а залишили відносно безпечні міста у пошуках кращого життя. Вони вже інтегрувалися. По-друге, ми спостерігаємо величезний масштаб виїзду чоловіків „правдами і неправдами“. Навіть на тлі дискусій про дозвіл на виїзд для молоді 18−22 років набагато масовішим був вихід через „сірі“ схеми безпосередньо перед та після ухвалення закону про мобілізацію влітку 2024 року. Хтось переплив Тису, хтось пішов лісами, хтось скористався іншими схемами і не повернувся. Мова йде про значну кількість людей — близько мільйона осіб. Ці люди будуть останніми серед тих, хто повернеться», — додав експерт.
Які стимули має запропонувати держава, щоб конкуренція за людей не була програна остаточно
За словами Вишлінського, найкращий інструмент — перетворювати тих біженців, які готові повернутися з-за кордону, на внутрішньо переміщених осіб. Держава має шукати точки, де таким людям можна запропонувати роботу в поєднанні з доступним житлом, аби вони могли повноцінно облаштувати життя на новому місці.
«Було б дещо зухвало з мого боку давати поради зі своєї „експертної дзвіниці“ бізнесу, який вже пройшов через усе можливе. Але є одна річ, яка раніше в Україні була незручною темою, а зараз стала критичною — це психічне здоров’я. Ми маємо усвідомити: ми всі — нормальні люди, які опинилися в ненормальних обставинах. І це треба прийняти на всіх рівнях. Власник бізнесу, помітивши, що ефективний роками працівник поводиться нетипово, має не карати його, а поговорити і, маючи кращі ресурси та контакти, відправити до фахового лікаря. Часто елементарне медикаментозне лікування може повернути людині комфортне життя та працездатність — те, чого вона сама б не зробила через внутрішні бар’єри. На рівні держави це має бути доступ до якісних медичних послуг для тих, хто не може собі їх дозволити. На рівні приватного сектору — включення психологічної та психіатричної допомоги в програми медичного страхування працівників, звідки вони історично були виключені», — підсумував експерт.
За матеріалами: The page
Поділитися новиною
Також за темою
Як зростання цін на пальне вплине на вартість продуктів — пояснення Мінекономіки
У «Резерв+» запустили електронну чергу до ТЦК (деталі)
На українців чекає робота до 70−75 років — експерт
У ТЦК нагадали, хто з військових зобов’язаний декларувати доходи
ФОПи можуть заявити про втрату доходів через війну
Виїзд за кордон може вплинути на пільги та субсидії — новий законопроєкт Кабміну
