70
Лише 1,5 копійки з гривні: як працює система стягнення боргів в Україні
У 2025 році виконавчим службам вдалося стягнути 29,63 млрд грн боргів — це більше, ніж роком раніше. Водночас загальна ефективність системи залишається низькою, а з однієї гривні боргу торік реально стягували лише 1,5 копійки (у середньому).
Про це йдеться в аналітиці Опендатабота.
Скільки боргів стягують і як працює система
За даними звіту державних і приватних виконавців, торік у роботу надійшло понад 6,3 млн виконавчих проваджень на суму 2,32 трлн грн. Частина з них була новою, інша — перейшла з попередніх років. Загалом кількість нових справ зменшилася на 3% порівняно з 2024 роком.
Протягом року завершили 3,03 млн проваджень. Втім, фактичне стягнення відбулося лише приблизно у третині випадків. У середньому з кожної гривні боргу вдається повернути лише 1,5 копійки.
Попри це, загальна сума стягнених коштів зросла до 29,63 млрд грн — на 16% більше, ніж роком раніше.
Чому статистика виглядає гіршою, ніж є насправді
Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснює, що офіційні показники суттєво спотворюють так звані «мертві борги», які фактично неможливо стягнути.
«Частина справ — це ті, що в принципі не можуть бути виконані зараз: або через дію мораторіїв, яких наразі близько 25, або, наприклад, у справах щодо відшкодування шкоди, завданої війною рф. Для кейсів з рф, на мою думку, взагалі має бути окремий механізм — наприклад, реєстр збитків, які відшкодовуватимуться в майбутньому: через репарації або міжнародні компенсаційні механізми. Це не зовсім питання виконавчого провадження у класичному вигляді», — коментує Андрій Гайченко.
За його словами, якщо враховувати лише «живі» справи, реальний рівень виконання становить близько 30−40%.
Державні vs приватні виконавці та нові зміни
Більшість проваджень — 4,94 млн на 1,84 трлн грн — виконували державні виконавці. Приватні отримали 1,36 млн справ на понад 471 млрд грн. При цьому державні виконавці закривають приблизно кожне четверте провадження, а приватні — кожне п’яте.
Якщо оцінювати за сумами, приватні виконавці показують кращий результат: вони стягнули 3% від заявлених сум (12,46 млрд грн), тоді як державні — близько 1% (17,17 млрд грн).
Водночас система стикається з низкою обмежень. Приватний виконавець Андрій Авторгов вказує на вплив мораторіїв, недосконалого законодавства та поведінку самих боржників.
«Від початку повномасштабного вторгнення держава більше опікувалась проблемами боржників, а не стягувачів, запроваджуючи все нові й нові заборони та мораторії на виконання. Безсистемний підхід до реформи виконання судових рішень, подальше зволікання зі зрівнянням повноважень приватних та державних виконавців та покладання механізмів примусового виконання виключно на Реєстр боржників призведе до подальшого зниження рівня виконання судових рішень майнового характеру», — вважає Андрій Авторгов.
На цьому тлі парламент уже ухвалив закон про цифровізацію виконавчого провадження. Очікується, що підключення всіх банків до автоматизованої системи дозволить пришвидшити арешт рахунків, зменшити затримки та скоротити можливості для зловживань.
Водночас експерти застерігають: сама по собі цифровізація не вирішить системних проблем і потребує комплексних змін у підходах до виконання судових рішень.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
