Кредитування бізнесу: які ризики існують після закінчення війни

167

Міністерство економіки оцінює номінальний ВВП України у 2025 році у приблизно 9 трлн гривень або трохи більш як 200 млрд доларів, якщо курс валюти до кінця року не зросте.

Разом з тим українська банківська система досить невелика — активи банків становлять 3 трлн гривень.

Орієнтовно менше ніж 40% відношення активів банківської системи до ВВП багато це чи мало? Це питання обговорили експерти банківської сфери України під час Київського міжнародного економічного форуму, що проходить сьогодні, 16 жовтня.

Як зазначила заступниця голови правління Сенс Банку Олена Зубченко, якщо говорити у світових значеннях, то не завжди збільшення кредитування тягне за собою економічне зростання. Зараз в Україні обсяг банківських кредитів до ВВП склав 14% - це історичний мінімум. Якщо порівнювати з довоєнним рівнем, то у 2022 році показник був на рівні 19%.

Якщо порівнювати з іншими країнами: Польща 22,9%, Чехія 30,9%, Австрія 43,9%, Німеччина 49,9%, Данія 85,2%.

Читайте також

Світовий банк змінив прогноз зростання ВВП України на 2026 рік

«Я поцікавилась і виявилось, що на прикладі Великобританії — коли у них зростали кредити до ВВП, економіка не зростала. Насправді дуже важливо, щоб кредити, які ми видавали, могли платити і повертати. Тому що ми говоримо, що маємо збільшувати кредитування… Торік ми говорили про енергоефективність — усі банки намагались давати гроші на енергоефективність, але коли пішли в регіони, то зрозуміли, що не всі готові брати ці кредити — бо вони не знають як їх віддавати», — зазначила Зубченко.

За її словами, навіть з пільговими відсотками від банків бізнес не завжди розуміє, чи буде в нього можливість віддавати ці кредити, навіть зі ставкою 5%.

Про значну зміну частки кредитів бізнесу в балансі одного з найбільших банків України розповіла заступниця голови правління ПриватБанку Лариса Чернишова.

«Частка кредитів бізнесу дуже змінилася з початку війни — змінився профіль бізнесу у ПриватБанку. Якщо до початку війни ПриватБанк відчував себе дуже комфортно у секторі кредитування роздрібних клієнтів і був малопомітним у сегменті кредитування бізнес-клієнтів, то сьогодні ми виросли до одного з лідерів цього ринку», — наголосила банкірка.

Як зазначила Чернишова, за період війни кредитний портфель бізнес-клієнтів ПриватБанку зріс майже втричі, і наразі складає 50 млрд грн. Щодня Приват видає 160 млн грн нових кредитів.

«Уже у квітні 2022 року ми відновили кредитування — це було дуже непросте рішення, я можу сказати це як людина, яка на той момент відповідала за якість кредитного портфеля, обіймаючи посаду головного ризик-менеджера. Але ми знайшли спосіб, як збалансувати потреби бізнесу і нашу відповідальність як керівництва за надійність і стійкість банку. І у 2022-му році ми видали 24 млрд грн кредитів», — розповіла Чернишова.

Що буде з кредитуванням після закінчення війни

Заступниця голови правління ПриватБанку нагадала, що потреба України у відновленні оцінюється у 500 млрд доларів і це величезна цифра для України, бо за минулий рік ВВП оцінювалося у 190 млрд доларів. За її прогнозами, очевидно, що банки будуть відігравати значну роль у відновленні.

Чернишова прогнозує, що після того, як закінчиться війна, на Україну чекає хвиля нового підприємництва:

люди повертатимуться з фронту і відкриватимуть нові бізнеси;
стабілізуватиметься макроситуація;
сповільниться інфляція;
знизяться ставки — кредити стануть більш доступними для бізнесу.

У чому тут є ризики

«Не дивімся на цю історію лише через рожеві окуляри. Визнаймо, що цей шлях буде дуже нелегким, і банківська система зіткнеться з тими ризиками, яких вона до сьогодні ще не знала», — наголошує Чернишова.

Банкірка стверджує, що ризики полягатимуть у тому, що нові бізнеси, які будуть відкриватися і які будуть потребувати фінансування, не будуть мати кредитних історій.

Прозорі умови кредитування від надійних банків. Все у зручному каталозі на Finance.ua.

Також, скоріш за все, не буде застави і вони не зможуть продемонструвати стабільні грошові потоки для того, щоб банки змогли комфортно їх кредитувати.

За словами експертки банківська система має розв’язувати ці проблеми, зокрема у такі способи:

через програми грантового кредитування;
через програму поділу ризиків;
через співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями для того, щоб збалансувати потребу фінансувати відновлення і забезпечити стабільність фінансової системи.

Позиція Нацбанку

Як розповів заступник голови Нацбанку України Олексій Шабан, НБУ вже більше ніж 10 років проводить політику балансу між стабільністю і зростанням.

«Те, що ми робимо протягом активного вторгнення зараз — це той покроковий рух із дотриманням балансу між забезпеченням фінансової стабільності і закладенням підґрунтя під зростання», — каже Шабан.

Він заявив, що навіть за ці останні два з половиною роки регулятор вже бачить, що зростання є:

за вісім місяців 2025 року чисті активи банківської системи зросли на 4% - за структурою це зростання відбулося шляхом кредитування;
чистий гривневий кредитний портфель у серпні показав зростання — 33,7% рік до року. При цьому усі банки нарощують обсяги кредитування.

Читайте також

В НБУ розповіли, що відбувається з економікою країни

«Пригадаймо, що відбувалось навіть у 2014−2017 році, коли не було повномасштабного вторгнення — геополітична ситуація була більш спокійною. Тоді були нормативи капіталу, але банки їх або формально виконували або виправляли звітність. Нагляд за дотриманням виконання нормативів був теж не такий ефективний. Коли почалась криза у 2014-му році, 103 банки пішли з ринку — саме через свою неплатоспроможність.

Ми вивчили цей урок разом з банківською системою і почали працювати для того, щоб зробити її систему стабільною… Зараз попри широкомасштабне вторгнення, попри скорочення, руйнування бізнесів — банківська система залишається стабільною, а кредитування зростає", — підсумував Шабан.

Заступник голови НБУ нагадав також про роботу над имплементацією європейських вимог до банківських нормативів.

«Зараз, за оцінками, відповідність українських вимог українського законодавства до Європейського на рівні 77%. Найближчим часом ми зможемо отримати від Єврокомісії відповідні висновки про те, що наша регуляція відповідає європейській. Це створить додаткові можливості до залучення українських банків з європейським капіталом до гривневого кредитування», — наголошує Шабан.