0 800 307 555
0 800 307 555

Кадровий голод відступає, але зарплати зростають — дослідження

100
Через дефіцит кадрів бізнес вимушений підвищувати зарплати
Через дефіцит кадрів бізнес вимушений підвищувати зарплати
Український бізнес у липні дещо рідше скаржився на нестачу працівників, однак проблема нікуди не зникла. Водночас компанії продовжують підвищувати зарплати, а витрати на сировину та матеріали знову різко зросли.
Про це свідчать результати 51-го щомісячного опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), у якому взяли участь 472 промислові підприємства.

Дефіцит працівників послабився вперше за кілька місяців

Брак робочої сили залишається головною перешкодою для українського бізнесу. Водночас у липні частка підприємств, які називали кадровий дефіцит проблемою, скоротилася до 66%. Це перше зниження показника з лютого 2026 року.
Найпомітніше ситуація покращилася у мікробізнесу — з 49% до 34%. Серед малого бізнесу показник знизився з 66% до 61%, а серед великого — з 79% до 75%.
Середній бізнес, навпаки, дещо частіше стикався з проблемою: показник зріс із 73% до 74%.
«У нас на першому місці залишається брак робочої сили, хоча дещо знизився абсолютний показник цієї перешкоди — до 66%», — зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Кадровий голод відступає, але зарплати зростають — дослідження
Водночас знайти потрібних працівників у липні стало складніше. Частка компаній, яким було важко знайти кваліфікованих фахівців, зросла з 46,3% до 54,3%, а некваліфікованих — із 30,4% до 34,4%.

Що спричиняє дефіцит кадрів

За даними окремого опитування ІЕД, 73% підприємств прямо заявили, що відчувають нестачу робочої сили. Головним фактором дефіциту кадрів бізнес називає мобілізацію працівників — на неї вказали 79,4% компаній. Далі йдуть:
  • обмеження щодо бронювання — 57,8%;
  • виїзд працівників за кордон — 52,3%;
  • нестача кандидатів на ринку праці — 51,6%;
  • недостатня кваліфікація кандидатів — 46,9%;
  • внутрішня міграція працівників — 45%;
  • неконкурентний рівень зарплати — 38,2%.
При цьому бізнес поки не демонструє активних планів щодо розширення штату. Лише 1,2% підприємств планують збільшити кількість працівників у найближчі 3−4 місяці. Водночас частка компаній, які готуються до звільнень, зросла з 3,4% до 4,9%.

Зарплати вже підвищили 38% компаній

Кадровий дефіцит змушує роботодавців конкурувати за працівників і грошима. Від початку 2026 року 38% опитаних підприємств уже підвищили зарплати, тоді як 59% залишили їх без змін. Зменшували виплати лише 3% компаній.
У середньому зарплати зросли на 11%. Найбільше — у металургії та металообробці, де підвищення становило 15%, а також у хімічній та деревообробній галузях — по 12%.
Найвищий приріст за регіонами зафіксували у Чернігівській області — 19%, та Хмельницькій — 15%. Найменше зарплати зросли на Харківщині — на 5%.
Ще 29% підприємств планують підвищити зарплати до кінця року. У середньому вони розраховують збільшити виплати на 12%.

Сировина дорожчає, а перебої зі світлом відійшли на другий план

Другим за значущістю викликом для бізнесу стало подорожчання сировини, матеріалів і товарів. У липні на це вказали 57% підприємств проти 50% місяцем раніше. Це найвищий показник за останні три роки.
Третьою проблемою залишаються небезпечні умови роботи. Їх назвали перешкодою 44% підприємств проти 41% у червні. Найбільше це турбує великий бізнес — 54% компаній. Серед середнього бізнесу показник становить 48%, малого — 34%, мікробізнесу — 28%.
Кадровий голод відступає, але зарплати зростають — дослідження
Водночас перебої з електропостачанням улітку втратили актуальність. Ця проблема опустилася з шостого на восьме місце, а частка підприємств, які на неї скаржаться, скоротилася з 19% до 11%.
«Відключень було набагато менше, а подекуди взагалі не було», — зазначив Ангел.
Загалом 89% підприємств або не стикалися з відключеннями, або вони не вплинули на їхню роботу.

Як бізнес оцінює уряд

У липні змінилося і ставлення підприємців до економічної політики уряду. Частка нейтральних оцінок скоротилася на 5 в.п. — до 65%.
Водночас зросли як позитивні, так і негативні оцінки: позитивні — з 5% до 8%, негативні — з 20% до 23%.
За словами експертів ІЕД, це може бути пов’язано з очікуваннями від нового уряду, який призначили незадовго до початку опитування. Востаннє такий самий рівень позитивних оцінок — 8% — фіксували у серпні минулого року.
Опитування New Monthly Enterprises Survey ІЕД проводять щомісяця з травня 2022 року. У ньому беруть участь до 500 українських промислових підприємств із 21 регіону країни.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас