129
Хрущовки досі мають попит: що кажуть експерти ринку
— Нерухомість
Хрущовки зводили в радянські часи як тимчасове житло, тож більшість таких будинків уже віджила свій термін експлуатації. Перед Україною постає вибір: продовжувати їм життя через реновацію чи повністю зносити. Водночас попит на таке житло залишається сталим.
Про це в коментарі 24 Каналу розповіли архітектор Олег Гречух та експертка з ринку нерухомості Олена Гайдамаха.
Чи доцільно модернізувати хрущовки
Хрущовки часто зазнавали перебудов, що зменшили їхню стійкість, а точний ступінь зношеності значної частини таких будинків невідомий через відсутність обстежень.
Хрущовки почали зводити ще у 1950-х роках для швидкого розв’язання житлової кризи. Це переважно п’ятиповерхові панельні або цегляні будинки без ліфта, розраховані на експлуатацію протягом 50−75 років. Сьогодні більшість таких будівель у приватній власності, що ускладнює реновацію.
Архітектор Олег Гречух зазначає, що для хрущовок характерні не лише конструктивні, а й правові проблеми: часто відсутня проєктна документація, тому потрібні додаткові дослідження.
«Іноді реновація коштуватиме надто дорого, — пояснює він, — тож дешевше знести будинок і збудувати новий. У багатьох хрущовках проблеми з комунікаціями: вентиляційні блоки вбудовані всередині квартир і не ремонтуються без втручання у приватну власність. Те саме стосується каналізації, водогону, опалення».
За словами архітектора, потрібна систематизація для кожного типу хрущовок, адже їхній стан залежить від року будівництва, технологій і матеріалів. Перші будинки з цегляних блоків нині у найгіршому стані. У хрущовок з керамзитобетонних панелей руйнуються шви, що з’єднують конструкції. Цегляні варіанти без великої модульності загалом краще збереглися.
Додаткову небезпеку становить відсутність технічних обстежень і самовільні перебудови.
«Іноді на перших поверхах власники кафе чи магазинів втручаються в опорні стіни без дозволів, змінюють входи, що також підточує будинок», — каже архітектор.
До цього додаються природні чинники, такі як просідання ґрунту, протікання дахів, підмивання дощами, що погіршує стан будівель.
Попит на хрущовки залишається
Рієлторка Олена Гайдамаха нагадує, що розмови про знесення чи реновацію хрущовок у Києві тривають понад 20 років, але практичних зрушень небагато.
«Виселити хрущовку складно, — каже експертка. — Люди звикли, у більшості зроблено сучасні ремонти. У під’їздах замінені двері, склопакети, сходи охайні. Більшість будинків підключені до газу, що є перевагою під час блекаутів».
За її словами, хрущовки становлять близько 10% ринку нерухомості Києва. Багато з них розташовані в центральних районах, тож вартість таких квартир залишається високою.
«Усе залежить від стану житла. У центрі можна знайти хрущовку як за 600, так і за 3 тисячі доларів за квадратний метр», — уточнює Гайдамаха.
Державна політика щодо застарілого житла
Проблему хрущовок у державі визнають нагальною. Водночас про масове знесення поки не йдеться, економічно доцільнішою вважають реновацію.
У вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 6458 про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду. Документ отримав численні правки й наразі перебуває на доопрацюванні.
Пріоритет планують віддавати модернізації будинків у межах кварталів та оновленню інженерної й соціальної інфраструктури. Знесення з подальшим новим будівництвом буде можливе лише після технічного обстеження, енергоаудиту, техніко-економічного обґрунтування та за згоди більшості мешканців.
🔎 InvestMarket від «Мінфін» — зручний каталог інвестиційних можливостей. Обирайте те, що підходить саме вам.
За матеріалами: Телеканал 24
Поділитися новиною
Також за темою
Хрущовки досі мають попит: що кажуть експерти ринку
«єОселя» втрачає позиції: більшість українців обирають розстрочку від забудовників
Ще одна країна заблокувала росіянам купівлю нерухомості
Яке житло купують українці — головні критерії
Де в Україні найдешевші і найдорожчі нові квартири
Скільки коштує житло в Німеччині: оренда та купівля квартир
