333
Данилишин прокоментував стан валютного ринку
— Валюта
24 липня Правління НБУ прийняло рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних. Також збережено параметри інших інструментів НБУ:
- ставка 3-місячних депозитних сертифікатів — 19% річних
- депозитних сертифікатів овернайт — 15,5% річних
- та кредитів рефінансування — 19,5% річних.
Екс- голова правління Ради НБУ Богдаш Данилишин прокоментував рішення НБУ.
Монетарний дизайн та економічне зростання.
Параметри монетарного дизайну залишаються ультражорсткими: ключова процентна ставка досягається не тільки темпами інфляції, але й темпами природи ВВП, що обмежує доступність позикових коштів для інвестиційного розвитку.
«Жорсткий фарватер монетарної політики зберігається в країні майже безперервно останні 8 років, що є ключовим фактором пригнічення економічної активності та зниження конкурентоспроможності українських виробників», — пише він.
Щодо ВВП
За 2022−2025 роки ВВП відновився лише на 77% від довоєнного рівня, розміщений на 6 міс. 2025 р. приріст ВВП становить лише +0,8% проти минулого року, що суть менше навіть оновлених прогнозів МВФ, Уряду та НБУ (які коливаються близько 2% на рік).
НБУ останнім часом серед ключових інституцій переглянув свій прогноз ВВП і продовжує стверджувати, що його монетарна політика не впливає на динаміку ВВП.
Щодо інфляції
НБУ із завзятою впертістю продовжує затискати грошову масу, створюючи економічні шанси на розвиток. Споживча інфляція втричі перевищила інфляційний ціль (14,3% у травні 2025 р.). У 2025 р. Ключовими драйверами інфляції є — зростання виробничих витрат підприємств на девальвацію гривні до євро, а також відновлення споживчого попиту (зростання фізичних обсягів роздрібного товарообороту за 4 місяці 2025 р. склало +5,2% проти попереднього року).
Девальвація гривні збільшується не ринковими коливаннями, а керованими валютними інтервенціями НБУ, а також світовими «тарифними війнами».
Вплив процентної ставки на споживчі витрати населення залишається дуже обмеженим — строкові гривневі вклади населення становлять лише 5% ВВП.
Реальна вартість кредитних ресурсів суттєво перевищує реальні темпи розвитку виробництва. Це дестимулює виробників залучати позиційні ресурси, обмежує їх можливості для конкурентоспроможного розвитку. За час війни рівень кредитування скоротився з 19% ВВП до 14% ВВП. При цьому близько 35% гривневого портфеля бізнес-кредитів видано в рамках пільгової програми Уряду.
Тоді як загальний кредитний клімат в країні залишається несприятливим, що насамперед пов’язане із завищеною базовою ціною позикових ресурсів.
Висновки
Зі слів Данилиша, підвищення облікової ставки в нинішніх умовах не має впливу на інфляцію, не генерує адекватного потоку гривневих коштів зі споживчого ринку в гривневому забезпеченні.
В умовах структурних воєнних шоків більш дієвими інструментами стимулювання інфляції є застосування адміністративних обмежень (фіксація тарифів, фіксація обмінного курсу), а також монетарна політика.
Політика НБУ у стримуванні інфляції шляхом «підвищення привабливості гривневих активів» повинна бути згорнута. Потенціал монетарної політики слід використовувати в напрямку розвитку кредитування та інвестицій для збільшення пропозиції товарів вітчизняного виробництва, реалізації відновлювальних інвестиційних проектів, стимулювання повернення біженців, покращення зовнішньоторговельного сальдо.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
