«Цінники дуже високі»: НБУ прокоментував запуск е-гривні

171

Як і більшість центральних банків у світі, Україна працює над темою впровадження е-гривні та досліджує її.

Про це повідомив заступник голови Нацбанку Олексій Шабан під час Київського міжнародного економічного форуму, що проходить сьогодні, 16 жовтня.

«На законодавчому рівні сказано, що це законний платіжний засіб і це цифрова форма національної грошової одиниці гривні. Коли вона буде впроваджена і чи буде впроваджена — відкрите питання. Ми готуємось до пілотного проєкту, де будуть реальні користувачі і реальні надавачі послуг», — каже Шабан.

За його словами під час пілотного проєкту будуть відбуватися певні транзакції між користувачами — фізособами і юрособами, а також державою — у питанні сплати податків.

Читайте також

НБУ готує пілотний проєкт е-гривні

«Але пілот — це річ коштовна, там цінники дуже високі», — наголосив представник регулятора.

Він додав, що НБУ має шорт-лист з постачальників, з «якими хотіли б, коли будемо готові, працювати».

«Але чек досить високий, і питання в тому, чи етично під час війни витрачати такі кошти лише на дослідження», — зазначив Шабан.

Цифрове майбутнє в Україні

В Україні вже існує потужна цифрова адженда: якщо взяти статистику Національного банку, то 9 з 10 операцій за платіжними картками наразі вже безготівкові.

Статистика Mastercard свідчить, що наразі більше 60% розрахунків у фізичних торгових точках — це NFC, тобто оплати смартфонами чи іншими гаджетами з цією технологією, розповіла генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андрєєва. Вона наголосила, що цифрова адженда несе і виклики, а кіберзлочинність — це один з найпотужніших.

Читайте також

Зеленський підписав закон про кіберзахист державних ресурсів

До 2029 року ринок кіберризику оцінюється у 15 трлн доларів. Якщо це порівняти з ВВП, це могла би бути третя економіка світу після США і Китаю.

Чи захищена банківська система України

У світі існує поняття цифрової операційної стійкості: у Європі діє Акт DORA (Digital Operational Resilience Act), і Україна рухається до його імплементації.

«Серед нового для нашої регуляції — мінімізація залежності від третіх сторін. Зокрема, ми це відчули восени 2022 року, коли почались блекаути — фінансова система стійка, а ланка енергоживлення була без зв’язку. Найближчі 2 роки ми працюємо над імплементацією того, чого не вистачає українському законодавству для повної відповідності до DORA. Мені здається, що банківська система готова і буде готова до певних технологічних викликів», — каже заступник голови НБУ Олексій Шабан.