275
Чи врятують трудові мігранти економіку
— Особисті фінанси
Питання залучення трудових мігрантів в Україні з Індії, Бангладешу чи Пакистану стало предметом гострих дискусій після появи повідомлень про їхню роботу на будівельних об’єктах у різних містах.
За оцінками експерта з міграційної політики Андрія Гайдуцького, 74% підприємств в Україні вже відчувають дефіцит кадрів. Реальний показник може бути навіть вищим, пише speka.ua.
Компанії протягом останніх 5−7 років щороку підвищують заробітні плати двозначними темпами, випереджаючи інфляцію. Темпи зростання зарплат перевищують навіть показники Польщі та значно випереджають Німеччину, де останніми роками зарплати майже не зростали.
Бізнес змушений конкурувати за працівників не лише між собою, а й із польськими роботодавцями. Подальше підвищення зарплат загрожує зниженням конкурентоспроможності підприємств.
Дефіцит кадрів став структурною проблемою ринку праці
Війна стала тригером відтоку населення, але не його причиною. Ще у 2021 році за опитуванням агентства Gallup 30% українців заявляли про бажання виїхати за кордон. З відкриттям кордонів у 2022 році значна частина реалізувала ці наміри.
Міграційні процеси мають глибші корені. З часу незалежності Україна переживає вже п’яту хвилю еміграції. Понад 90% міжнародних мігрантів у світі є економічними мігрантами — вони виїжджають через навчання, роботу, здобуття досвіду або нових контактів.
Дефіцит кадрів має і демографічну природу. У Європі лише Ізраїль має коефіцієнт народжуваності понад 2,1 дитини на жінку. В інших країнах показник нижчий. Німеччина демонструє зростання народжуваності з 1,1 до 1,5 дитини на жінку, але переважно за рахунок міграції молодих сімей.
Повернення українців не усуне проблему повністю, оскільки дефіцит кадрів є частиною ширшого структурного явища для розвинених економік і формує довгостроковий дисбаланс на ринку праці під час війни.
Ключова загроза
Ринок міграції є сферою високих корупційних ризиків. Ключова загроза — формування великої кількості нелегальних мігрантів. Нелегальний статус робить людину залежною від рішень органів безпеки та посадовців, які можуть використовувати це для отримання неправомірної вигоди або дозволу на подальше перебування.
Тому принциповою умовою є повна легалізація. Іноземні працівники з Бангладешу та Індії повинні перебувати в Україні офіційно, сплачувати податки та мати зрозумілу підставу для перебування — праця, навчання або сімейні зв’язки. У такій моделі українці повинні розуміти, що мігрант перебуває в країні на законних підставах — для праці чи навчання.
Окремий інструмент, який застосовується в інших країнах, — депозитні страхові рахунки. При в’їзді мігрант розміщує 500−1000 доларів на спеціальному депозиті. У разі скоєння правопорушення ці кошти можуть використовуватися для покриття витрат або депортації. Такий механізм поєднує безпекову функцію і фінансову відповідальність.
Ризик зростання злочинності визнається можливим, але він розглядається як дзеркальний процес: так само в Польщі чи Німеччині дискутують щодо українців. Відповіддю має бути оперативне відстеження порушень, швидке ухвалення рішень і депортація у разі необхідності.
Чи відбудеться «заміна» українців
Масової заміни українських працівників іноземцями не прогнозується, навіть попри зростання кількості трудових мігрантів в Україні. Йдеться про закриття вакансій, на які українці не погоджуються через рівень оплати або умови праці.
Логіка процесу полягає у зміні структури зайнятості. Українці поступово займають вищі посади в компаніях, тоді як іноземці — нижчі або більш рутинні. Така модель нагадує німецьку, де місцеві громадяни частіше є власниками бізнесу чи топменеджерами.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
